Ідеологічний електоральний розрив між чоловіками та жінками: хто ж більш прогресивний?
Чи замислювалися ви про причини політичних розбіжностей між чоловіками та жінками? Який світогляд переважає у сучасного покоління? Як ідеологічні преференції формуються у молодому віці? Дарина Заржицька разом із Оксаною Дащаківською шукали відповіді на ці запитання у новому випуску подкасту «Макіавельки», присвяченому гендерним аспектам електорального вибору. Ідеологічна прірва між чоловіками та жінками У сучасному суспільстві спостерігається […]
Чи замислювалися ви про причини політичних розбіжностей між чоловіками та жінками? Який світогляд переважає у сучасного покоління? Як ідеологічні преференції формуються у молодому віці? Дарина Заржицька разом із Оксаною Дащаківською шукали відповіді на ці запитання у новому випуску подкасту «Макіавельки», присвяченому гендерним аспектам електорального вибору.
Ідеологічна прірва між чоловіками та жінками
У сучасному суспільстві спостерігається помітний розрив в ідеологічних уподобаннях чоловіків та жінок, особливо серед молодого покоління. Згідно з даними Financial Times, молоді жінки схильні підтримувати ліберальні та прогресивні ідеї, тоді як їхні однолітки-чоловіки віддають перевагу консервативним, правим та популістським рухам. Це пов’язують з історичним контекстом: розвиток лібералізму надав жінкам право голосу та можливість обирати владу, тому вони природно лояльніші до ліберальної парадигми, яка відкриває для них нові свободи.
Однак нещодавні спостереження вказують на загрозливу тенденцію: якщо раніше жінки ставали більш ліберальними, то тепер чоловіки схиляються до консервативних поглядів, голосуючи за праві та популістські сили. Експерти пояснюють це стрімким розвитком різних прогресивних ідей у суспільстві, проте відсутністю їх практичного втілення. Тож попри численні дискусії, ми бачимо мало реальних прикладів гендерно чутливої культури та партнерських стосунків без патріархальних стереотипів.
Відмінності електорального вибору
Електоральний вибір не обмежується лише ідеологічними преференціями. У багатьох країнах, включно з Україною, спостерігається тенденція, за якою жінки часто демонструють більшу пасивність та делегують свій вибір чоловікам. Чому ж така ситуація склалася? Експерти висувають гіпотезу: жінки настільки виснажені численними життєвими виборами та рішеннями, що на політичний вибір банально не вистачає сил.
«У мене є досвід спостереження за виборами. Можу сказати, що коли стоїш на дільниці, то можеш побачити наступну ситуацію: дружини радяться зі своїми чоловіками, питають, як краще проголосувати і перевіряють, чи на тому місці галочку поставили. І це все відбувається, попри приватність права вибору і таємницю голосування», — Оксана Дащаківська
Однак з часом ситуація змінюється. Жінки повертають собі право на вибір, усвідомлюючи це як своє невід’ємне політичне право. Зростання електорального гендерного розриву є свідченням того, що жінки відвойовують право голосу і можливість впливати на політичну ситуацію в країні. Водночас система організації політичних інституцій, зокрема партій, мала великий вплив на представництво жінок. У 90-х партії були переважно «чоловічими клубами» через патріархальну організаційну культуру. Натомість на місцевому рівні, де діяла мажоритарна система виборів без партійних квот, жінки виявляли високу активність. Коли ж було запроваджено пропорційну систему з обов’язковим членством у партіях, кількість жінок в органах місцевого самоврядування різко скоротилася – до менш ніж 10%.
Експерти також відзначають вплив сегрегованих онлайн-просторів на поглиблення електорального гендерного розриву. Молоді жінки та чоловіки часто перебувають у різних інтернет-середовищах, створюючи розрив у сприйнятті інформації та ідей. Ця тенденція сприяє протистоянню, а не порозумінню та взаємодії.
Загроза для молодого покоління
Зростання електорального гендерного розриву серед молоді викликає занепокоєння. В Університеті Колумбії була розроблена генераційна модель президентського голосування, яка демонструє, що політичні події, які ми отримуємо в підлітковому та молодшому віці, стають вкрай важливими для формування наших довгострокових ідеологічних вподобань. Тому існує загроза поширення популізму та консервативних поглядів серед чоловіків, що може призвести до їх подальшої радикалізації.
Ці процеси вимагають пильної уваги з боку вчених та політиків, адже від вибору молоді сьогодні залежатиме обличчя суспільства у майбутньому. Запобігання радикалізації та пошук балансу між різними ідеологічними течіями — нагальне завдання на порядку денному.
Право на безпеку
Доки фундаментальне право на безпеку не буде гарантоване, важко очікувати від жінок готовності відстоювати інші аспекти рівності. Вони не зможуть ефективно реалізовувати свої політичні права та право голосу, якщо не почуватимуться захищеними в публічній сфері.
Лише коли жінка відчуватиме себе у повній безпеці, вона зможе сконцентруватися на досягненні інших життєвих цілей. Підтвердженням цьому слугує електоральний розрив між чоловіками і жінками у різних країнах, особливо з сильним патріархальним ладом. Поки в одних країнах феміністки борються за більше розширення прав і вільно беруть участь у голосуванні, в інших — жінки не мають права вибору, не можуть повноцінно забезпечити свої базові фізіологічні потреби через відсутність належного рівня безпеки.
Становище жінки як розмінна монета
На жаль, у деяких демократіях питання абортів та прав жінок нерідко стають розмінною монетою у передвиборчих кампаніях. Політики використовують ці чутливі теми для маніпуляцій та залучення електорату, замість того, щоб сприяти реальному розв’язанню проблем та захисту прав жінок.
Експерти наголошують, що використання питання абортів та прав жінок як політичного інструменту принижує їхнє становище у суспільстві. Замість зосередження на захисті інтересів жінок, політики розглядають їх як розмінну монету для здобуття влади. Така практика підриває основи демократії та рівноправності громадян. Права жінок мають розглядатися не як предмет спекуляцій, а як невід’ємна складова забезпечення гідного життя. Лише відмовившись від маніпуляцій цими питаннями, можна досягти реального прогресу у захисті свобод жінок.
Нові патерни маскулінності: потреба у новій комунікації
З’являється нагальна потреба у формуванні нових, здорових зразків маскулінності, які демонструватимуть приклади партнерства, рівноправності та гармонійного існування у суспільстві. Традиційні патріархальні норми, що лежать в основі застарілих уявлень про чоловічу роль, завдають шкоди не лише жінкам, але й самим чоловікам, заохочуючи агресивність, пригнічення емоцій та зневагу до власного здоров’я. Тому у світі дедалі частіше чоловіки долучаються до обговорення важливості батьківства, емоційної чутливості та рівноправного розподілу обов’язків. Формування нового, збалансованого патерну маскулінності є запорукою подолання гендерного розриву та створення суспільства рівних можливостей.
Подолання електорального гендерного розриву та ідеологічних розбіжностей між чоловіками і жінками є важливим питанням для сучасних демократичних суспільств. Формування нових здорових моделей маскулінності, гарантії безпеки, створення позитивного виборчого досвіду у молодому віці, відмова від використання прав жінок як політичного інструменту — ключові кроки на шляху до рівності можливостей. Лише комплексний підхід та спільні зусилля дозволять побудувати вільне та справедливе середовище для всіх громадян.
Sebto рекомендує:
SEBTO рекомендує ознайомитися зі статтею «A new global gender divide is emerging» Джона Берна-Мердока у Financial Times. Ця стаття допоможе глибше дослідити явище електорального розриву у наш час.
Над матеріалом працювала Валерія Ісай
