Артеміда ІІ, рік після Signalgate, Венс в Угорщині
____________________________________________
Функціональне завмирання (Functional freeze) — це реакція на стрес, коли людина зовні продовжує нормально функціонувати: виконує роботу, справляється з обов’язками, підтримує звичний ритм життя, але всередині відчуває оніміння, відстороненість або тривогу.
Люди повертаються на місяць?
Уперше за 54 роки люди покинули навколоземну орбіту. Мабуть, багатьом це хочеться зробити, якщо довго читати новини. Вдалося ж 4 астронавтам у межах місії «Артеміда ІІ». У п’ятницю про це була коротка згадка у «стіках». Сьогодні поговоримо про це детальніше.
Якщо зараз триває місія «Артеміда ІІ», то логічно, що їй передувала «Артеміда І». Ми згадаємо про неї, але спершу про «Артеміду» (без жодних цифр). Саме так називається американська довгострокова космічна програма, мета якої полягає у тому, щоб повернути людей на Місяць і з часом створити там базу для майбутніх польотів на Марс.
Трішки історії у «Ранковому допіо». Чому люди перестали літати на Місяць? Остання місія туди відбулася у грудні 1972-го року. «Аполлон-17». 14 грудня командир тієї місії Джин Сернан зійшов з поверхні Місяця останнім, сказавши перед посадкою у капсулу: «Ми йдемо так само, як і прийшли, і, якщо Бог дасть, повернемося з миром і надією для всього людства». Але вийшло так, що на польоти на Місяць не було волі Бога… Точніше ми не знаємо, чи була на це воля Божа, але знаємо, що на це не було політичної волі.
Місячні місії коштують десятки мільярдів доларів, тривають роками і потребують, щоб їх стабільно ставили у пріоритет протягом кількох президентських каденцій поспіль. Наприклад, програма «Аполлон», у межах якої вперше вдалося висадити людей на Місяць, тривала 11 років за трьох президентів США. Після завершення програми кожна нова адміністрація переписувала пріоритети NASA майже з нуля. Джордж Буш-старший у 1990-му поставив завдання повернутися на Місяць, але вже через три роки Клінтон скасував цей пріоритет. Буш-молодший у 2001-му запустив програму пілотованих космічних польотів Constellation, яка мала повернути людину на Місяць до 2020-го року, але коли президентом став Обама, він переорієнтував NASA на дослідження астероїдів. Трамп у першій каденції знову повернув курс на Місяць, а потім прийшов Байден… і Байден нічого не рухав. Він залишив місячну програму в силі. Так «Артеміда» діє ось уже 9 років, і людство знову наближається до того, щоб зійти на Місяць. До того ж останнім часом суттєво змінилася вся космічна галузь. Якщо колись це була монополія держав, то тепер з’явилися приватні космічні компанії. Вони є партнерами NASA, а не просто підрядниками. Це істотно змінило економіку і темпи розробок.
Ще трішки повернемося до причин, чому протягом пів століття не було місячних місій, бо свою роль відіграла не лише відсутність політичої волі. Ще один чинник — геополітика. Програма «Аполлон» народилася з холодної війни, коли Сполучені Штати змагалися з Радянським Союзом за вплив, і Місяць також був полем цього змагання. Коли холодна війна закінчилася, Місяць перестав бути аж таким цікавим. І ось якщо ми повернемося до наших днів, то тепер Вашинґтон змагається з Пекіном. А що Китай планує? Висадити людей на Місяць до 2030-го року, при цьому китайський уряд не підписав американські Угоди Артеміди. Це міжнародна рамкова угода про мирне освоєння космосу, до якої приєдналися понад 60 країн світу.
Начебто розібралися з тим, чому люди так довго не висаджувалися на Місяць. Тепер поговорімо про кроки до повернення туди. «Артеміда І» — це безпілотний тестовий політ капсули «Оріон» навколо Місяця, який відбувся у 2022-му році. Завдання першої випробувальної місії полягало у тому, щоб переконатися, що теплозахисний екран «Оріону» зможе витримати тертя об атмосферу при поверненні на Землю.
«Артеміда ІІ» — це перший пілотований політ за тією ж траєкторією, яка була під час тесту. Під час «Артеміда III» планують висадити 2 людей на Місяць. NASA очікує, що цю місію запустять вже у 2027-му. До цього нам треба ще дожити, тому краще поговоримо про те, за чим можна зараз спостерігати.
В «Артеміді ІІ» беруть участь четверо астронавтів: американці Рід Вайсман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також канадець Джеремі Гансен. Ця місія є також історичною з боку представництва: Гловер — перший темношкірий астронавт, Кох — перша жінка, яка летить далі за межі орбіти Землі, а Гансен — перший не американець, який летить так далеко.
Ракета «Space Launch System» стартувала з космічного центру Кеннеді у Флориді і вивела капсулу «Оріон» на орбіту Землі. Протягом першої доби астронавти перевіряли системи корабля, зокрема вручну пілотували капсулою, щоби протестувати її керованість. Після завершення перевірок двигун «Оріон» здійснив так звану транслунарну ін’єкцію. Це шестихвилинне запалення, яке вивело капсулу із земної орбіти, відправивши її до Місяця. Ось так вперше з 1972-го року люди залишили орбіту Землі.
Із цього моменту капсула рухається за траєкторією вільного повернення. Це означає, що гравітація Місяця сама по собі обертає капсулу навколо нього і направить назад до Землі, навіть якщо двигун більше не запуститься.
Сьогодні, 6 квітня, має відбутися ключовий момент місії під час прольоту повз Місяць. «Артеміда ІІ» поб’є рекорд дальності польоту людини в космосі: капсула відлетить на 405 тисяч кілометрів від Землі. Це майже на п’ять кілометрів перевершить рекорд місії «Аполлон-13».
Хвилинка-цікавинка у «Ранковому допіо»: «Аполлон-13» у 1970-му році не планували встановлювати рекорд. Та місія мала висадитися на Місяці, але через вибух кисневого балону екіпаж облетів Місяць і повернувся додому. Себто рекорд дальності — це побічний наслідок аварії.
Повертаємося до «Артеміда ІІ». Під час прольоту астронавти сфотографують зворотний бік Місяця і опишуть побачене центру управління на Землі, щоб визначити майбутні місця посадки для наступних місій «Артеміди». Приблизно 40 хвилин під час прольоту, коли капсула опиниться за Місяцем, екіпаж буде повністю поза зоною зв’язку з Землею.
Загалом «Оріон» десь завбільшки з фургон-автодім. У ньому на третину більше житлового простору, ніж було в «Аполлоні». Це дозволило збільшити екіпаж з трьох до чотирьох осіб. А відправити ґендерно міксовану команду стало можливим завдяки наявності справжнього туалету. На борту є невелика кімнатка, де можна усамітнитися. Джеремі Гансен каже, що це «єдине місце на борту, де можна побути на самоті». На «Аполлоні» астронавти користувалися пластиковими пакетами, прикріпленими до тіла. В одному з архівних записів навіть зафіксовано момент, як член екіпажу в паніці помітив, далі — цитата, «екскремент, що летить по повітрю».
З туалетом на «Оріоні», до речі, відразу почалися проблеми: він зламався після запуску. Але проблему швидко вирішили, і місійний центр повідомив екіпаж, що «туалет готовий до використання».
Протягом 10 днів Рід Вайсман, Віктор Гловер, Крістіна Кох і Джеремі Гансен в «Оріоні» живуть, їдять, сплять, тренуються, проводять наукові експерименти і спілкуються з медіа. NASA щодня організовує короткі трансляції, щоб астронавти відповідали на питання журналістів. Так, вже у перший день місії командир Вайсман розповів про момент, коли центр управління переорієнтував капсулу під час заходу сонця за Землею, і екіпаж побачив всю планету цілком, від полюса до полюса, разом із північним сяйвом. NASA опублікувало знімки Землі, зроблені астронавтами на борту «Оріону».
Зараз капсула перебуває ближче до Місяця, ніж до Землі. Це звучить неймовірно: так романтично і так захопливо, — але не варто при цьому забувати про ризики, бо вони є. Під час тестового польоту «Артеміда І» у 2022-му році теплозахисний щит капсули повернувся на Землю з тріщинами і вибоїнами. Для «Артеміди ІІ» NASA змінило траєкторію повернення, щоб зменшити теплове навантаження на щит. Збір даних про поведінку щита цього разу — це, власне, один із ключових результатів, на які NASA очікує від місії. Астронавти мають приводнитися 11 квітня у Тихому океані біля берегів Сан-Дієго. Безпечного їм приводнення!
Джей Ді Венс поспішає на допомогу Орбану
До виборів в Угорщині залишається 6 днів. Віктор Орбан відстає від Петера Мадяра на 10 пунктів, тож віцепрезидент США поспішає йому на допомогу.
Візит Джей Ді Венса до Будапешта запланований на вівторок або середу. Речник уряду Угорщини представляє його як такий, що підкреслює міцний та стійкий союз між Угорщиною та Сполученими Штатами. Блаблабла. Всі розуміють, що фактично такими діями адміністрація Трампа висловлює підтримку Віктору Орбану у фінальному відрізку виборчої кампанії. Венс має зустрітися з прем’єр-міністром і виступити з публічною промовою.
Це не перший подібний захід з боку Вашинґтона. Ще у лютому держсекретар Рубіо приїжджав до Будапешта, де проголосив «золоту еру» у відносинах між двома країнами. За 15 місяців з моменту повернення Трампа до влади американські посадовці неодноразово давали зрозуміти, що вважають Орбана взірцем для Європи. На противагу тому, що вони називають хибним політичним курсом Брюсселя. І, зважаючи на те, скільки зусиль докладає Дональд, щоб допомогти Орбану, хочеться запитати: «Вікторе, have you said thank you once?».
POLITICO відзначає, що те, що адміністрація Трампа робить в Угорщині, дуже нагадує її дії в Аргентині, де американські чиновники публічно підтримали президента Мілея перед минулорічними проміжними виборами. Петер Мадяр на преміум-підтримку з боку Білого дому відреагував доволі стримано, але застеріг, що VIP агітатори можуть мати свою ціну і що за ними можуть стояти нерозкриті домовленості між Вашингтоном і Будапештом. Далі — цитата: «І східна, і західна допомога мають ціну».
