Випуск №392
Найбільш мемні моменти Мюнхенської конференції
____________________________________________
Тритономіка (treatonomics) — це економічна тенденція, коли під час зростання цін і зниження купівельної спроможності люди відмовляються від великих покупок, але натомість частіше дозволяють собі маленькі, доступні «радощі»: каву з собою, десерт, косметику, свічку чи нову книжку. Джерело: dictionaryblog.cambridge.org/category/new-words
«Ваш успіх — це наш успіх»
«Ми хочемо, щоб ця країна процвітала, особливо доки ви є її прем’єр-міністром і лідером. Президент Трамп глибоко зацікавлений у вашому успіху, тому що ваш успіх — це наш успіх». Можна би було запропонувати Тобі побавитися у вікторину і відгадати, кому належать ці слова. До речі, ми ж запустили такий формат коротких відео, де треба вгадувати людей за цитатами, волоссям чи підборіддям. Шукай в Instagram та Youtube Shorts Sebto. Але зараз повернімося до фрази, якою розпочали. Це у понеділок Марко Рубіо так підтримав Віктора Орбана під час спільної пресконференції у Будапешті. Угорщина, як ми й прогнозували, тепер частіше буде з’являтися у «Ранковому допіо».
З минулого випуску про Петера Мадяра Ти, мабуть, пам’ятаєш, що ситуація перед виборами в Угорщині така, що далеко не факт, що Віктору Орбану вдасться втриматися при владі. І ось у понеділок до Угорщини навідався держсекретар США. З урядом Орбана він підписав угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики, а ще виступив на підтримку ідеї, щоб Угорщину виключити з американських санкцій, попри те, що Будапешт продовжує купувати російські енергоносії. Власне, такі рішення, слова та їхній таймінг, адже до виборів залишається менше 2 місяців, — можна вважати одним з багатьох способів адміністрації Трампа втримати при владі в інших країнах правих лідерів-популістів, які є ідеологічними соратниками Трампа і всіляко улещують його. Можемо згадати, як Кароль Навроцький незадовго до голосування у другому турі, за результатами якого він став президентом Польщі, приїздив до Білого дому.
Щодо Орбана, то візит Рубіо до Будапешта — це, звісно, не перший акт підтримки угорця. Минулого тижня Дональд Трамп підтримав політика у соціальній мережі Truth Social. Дедалі більше американських консерваторів вважають Орбана та його партію «Фідес» інтелектуальним аванґардом політики, яку вони прагнуть відтворити у Сполучених Штатах, включно з жорстким антиімміграційним курсом та християнським націоналізмом. Колись давно, вже й важко згадати, коли саме, але у «Ранковому допіо» була історія про те, як Угорщина стала Меккою для американських консерваторів. Наші сусіди регулярно влаштовують якісь тематичні події, школи, форуми і конференції. Можливо, найпомітнішою з них є Конференція консервативної політичної дії, яка знову відбудеться вже у березні. І знову ж таки, зважаючи на близькість виборів, цікаво, хто цьогоріч приїде на цей шабаш. Будемо слідкувати і потім Тобі розкажемо, якщо там відбудеться щось цікаве. Про всяк випадок, мабуть, варто запастися попкорном.
А повертаючись до Марко Рубіо, то до Будапешта він приїхав з Мюнхена, де брав участь у безпековій конференції. Далі продовжимо про неї.
Овації, сором і памʼять
Перше, чим тішить цьогорічна Конференція у Мюнхені, так це відсутність Джей Ді Венса. Можливо, Ти памʼятаєш його минулорічний виступ і нападки на Європу, б-р-р-р, аж мороз пішов по спині. І так навколо не надто багато оптимістичних новин чи приємних людей, тож добре, що хоч цього «містера зарозумілість-у-надто-коротких-штанях» не довелося слухати. Якщо ж говорити про Конференцію загально, то на ній європейці таки визнали, що відносини з Вашинґтоном тріщать по швах, а Третя світова війна ближче, ніж будь-коли. Як ми й казали, оптимізму мало. Імовірно, про серйозні підсумки зібранння у Мюнхені у Тебе вже була нагода почитати або послухати, все ж цей випуск виходить майже через тиждень після закінчення Конференції, але нам сподобалася ретроспектива, яку робить POLITICO. Видання визначило 9 іронічних нагород, щоб відзначити пам’ятні та гідні мемів моменти.
Ми йдемо не в тому порядку, як ці нагороди розставляє POLITICO, але оскільки ми почали з радості, що Венса не було, то логічно продовжити нагородою за найпомітнішу відсутність. І переміг у ній не віцепрезидент США, а Джорджа Мелоні.
Прем’єр-міністерка Італії на конференцію не приїхала, а натомість вирушила у дипломатичне турне країнами Африки. І POLITICO виділяє цей момент як вельми помітну відсутність, оскільки Мелоні докладає чимало зусиль, аби забронювати собі чільне місце на світовій дипломатичній арені. А тут така важлива подія, а її нема.
У чому ж причина? Нещодавно політикиня заявила італійським ЗМІ, що має розбіжності з деякими європейськими лідерами, які були у Мюнхені. Зокрема, вона не погоджується зі словами канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, що «культурна війна руху MAGA» не має нічого спільного з Європою.
Відсутність Мелоні на Конференції також стала нагадуванням про те, де насправді зосереджена реальна сила в європейській обороні. Можливо, саме тому левова частка уваги на події була прикута до старих військових держав: Сполученого Королівства, Франції та Німеччини.
Свою частку уваги отримав і Марко Рубіо. Він перемагає у номінації «Бурхливі овації», але ж ти не забувай, що нагороди у POLITICO — іронічні. Ось якраз із держсекретарем вийшло іронічно. У своїй промові він захоплено говорив про спільну історію Сполучених Штатів та Європи. «Ми єдині», — казав Марко Рубіо, і зал у Мюнхені зірвався на ноги та заплескав у долоні. А тоді минуло трохи часу і наступного дня європейським лідерам стало дещо незручно, коли вони уважно вчиталися у зміст того, що говорив держсекретар, адже зрозуміли, що він, хоч і був значно адекватнішим, ніж Джей Ді Венс минулого року, все ж використав кілька типових для руху MAGA тез. Зокрема Рубіо назвав помилкою віру в «порядок, заснований на правилах», адже, за його словами, глобальні правила не можуть підміняти національний інтерес. Не обійшлося і без фактично критики вільної торгівлі та класичної тези Трампа про те, що треба повернути виробництво додому і відновити економічний суверенітет. Масову міграцію держсекретар назвав кризою, що загрожує цілісності суспільств і навіть виживанню цивілізації, тому контроль кордонів є фундаментальним актом суверенітету.
Звісно, що Рубіо має на увазі західну цивілізацію, яка об’єднана не лише безпекою чи торгівлею, а й християнською вірою і спільною культурою. Політик закликав західні країни відмовитися від почуття провини та сорому, а натомість пишатися своєю спадщиною. Далі — цитата: «Ми не хочемо, щоб наші союзники були закуті в кайдани провини та сорому. Ми хочемо союзників, які пишаються своєю культурою і своєю спадщиною, які розуміють, що ми є спадкоємцями однієї великої і шляхетної цивілізації, і які разом із нами готові та здатні її захищати». Нагадаємо Тобі, що риторика MAGA фокусується на тому, що те, що Захід упродовж останніх десятиліть нібито жив у стані моральної самокритики через колоніалізм, імперії, війни та історичні гріхи, є слабкістю.
А кого не назвеш слабким — так це президента Фінляндії Александра Стубба. Він перемагає у номінації «Найбільший буст его». Виявляється, що у межах Мюнхенської конференції працює невелика книгарня. Розташована вона неподалік «коридору для курців», так називають перехід між готелями заходу. Дуже, мабуть, зручно, адже всі, хто переходять із локації на локацію, можуть забігти до книгарні та щось там придбати. І ось абсолютним гітом продажів стала книга Александра Стубба «Трикутник влади».
Якщо ж говорити про участь самого політика у конференції, то на сцені він наголошував на тому, що американська зовнішня політика змінилася. І попри те, що європейцям вдалося знизити градус трансатлантичної напруги, потрібно бути тверезими щодо пріоритетів Вашинґтона, а вони, за словами Стубба, такі: «№1 — це Західна півкуля, №2 — Індо-Тихоокеанський регіон, і лише потім — Європа».
До того, що говорить президент Фінляндії, традиційно була прикута особлива увага, адже саме він час від часу грає у гольф із Дональдом Трампом, саме його вважають одним із небагатьох у ЄС, хто може щось нашепотіти на вухо американському президентові.
А ось Кая Каллас, як ми тепер знаємо, може гучно висловлюватися, не промовивши жодного слова. Вона, за версією POLITICO, перемагає у номінації «Найгірший покерфейс». Можливо, Тобі вже також траплялося вірусне відео, на якому головна дипломатка ЄС емоційно стискує губи та надуває щоки? Ось це найгірший покерфейс Конференції. Момент трапився тоді, коли посол США в ООН Майк Волц почав перераховуати, скільки воєн завершила адміністрація Трампа. Усі ми в цей момент були Каєю Каллас.
Але ця ситуація не завершилася емоційною реакцією політикині. Між нею та Волцом розгорілася дискусія, яка перемагає у номінації «Найбільша сутичка».
Слухай цитату: «Коли, наприклад, Росія вступає у війну, то діє самостійно, бо не має союзників; коли ж у війни вступають Сполучені Штати, то, знаєте, багато хто з нас йде з вами, і ми втрачаємо наших людей на цьому шляху. Це означає, що ми вам також потрібні, аби залишатися наддержавою».
Потім пані Каллас розкритикувала «Раду миру» Трампа за її незбалансовану структуру влади, у якій до інших країн не ставляться як до рівних: «У цьому, я думаю, і полягає різниця в тому, як ми бачимо світ», — добивала політикиня.
Ще було дуже смішно, коли Волц подарував усім колегам за панельною дискусією по бейсболці з написом Make the UN Great Again. Кая Каллас цей непроханий подарунок взяла, не подякувала і відразу відклала вбік.
У номінації «Найбільша сутичка», до речі, є ще один переможець. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський проти віцепрем’єр-міністра Чехії Петра Мацінки. Останній напав на ЄС за його нібито недемократичність і відсутність зв’язку між інституціями Брюсселя та виборцями. Сікорський у відповідь парирував, що склад Європарламенту обирають демократичним шляхом, а комісарів призначають «демократично обрані уряди». І заполірував свою мінілекцію польський міністр нагадуванням, що як і єврокомісарів, міністрів у Чехії народ також не обирає напряму.
POLITICO відзначає американського сенатора Ліндсі Ґрема у категорії за «Найбільше красномовство».
«Who gives a shit who owns Greenland?» («Та кого гребе, кому належить Гренландія?», — запитував сенатор, а тоді ж сам відповідав, що його, приміром, не гребе. Перлами політик сипав у POLITICO Pub, це була окрема зона конференції, де видання спілкувалося з різними посадовцями. Саме там Володимир Зеленський запропонував російським елітам, які осідають у Європі, щоб вони fuck away до Росії.
А Ліндсі Ґрем видав низку інших дотепів. Так з приводу занепокоєння європейців через риторику Трампа щодо НАТО та Гренландії він порадив, цитуємо: «Якщо ви нервуєтесь, випийте пива, сходіть до лікаря». А необхідність, чому США мають саме володіти Гренландією він пояснив так: «Ніхто не миє орендовану машину».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте обійшовся без подібних гострих висловлювань, натомість він вдавася до найдивовижніших історій. І саме так називається номінація, в якій він здобув перемогу. Тут, звісно, все через пса Патрона, якому Рютте подивився в очі і зрозумів, що українці ніколи не здаються.
Ну і остання номінація від POLITICO — «Найзухваліший модний вихід». У ній перемагає голова Конференції Вольфганг Ішингер, який розпочав свій виступ, одягнувши сонцезахисні окуляри. Звісно, це був омаж на Еманнуеля Макрона. Почесну згадку у цій категорії отримує також сенатор-республіканець із Північної Кароліни Том Тілліс, який під час сесії на сцені POLITICO Pub раптом усвідомив, що на ньому шкарпетки з Абрагамом Лінкольном. Далі — цитата: «Я не звернув уваги, які шкарпетки вдягав цього ранку, але щойно зрозумів, що на них зображений президент Абрагам Лінкольн, який очолював країну під час нашої Громадянської війни». І політик додав, що вибір випадковий. Ну ось як хочеш, так і розумій цей момент. Не вистачає, звісно, Трюдо. Його шкарпетки завжди були зрозумілим стейтментом.
Ми своїх номінацій, як POLITICO, не визначали, бо насправді цей гіт-парад нам не потрібен. Ми на Мюнхенській конференції можемо відзначити лише один момент як найбільш пам’ятний, бо, він, власне, про пам’ять. Маємо на увазі приїзд до Мюнхена скелетоніста Владислава Гераскевича із шоломом пам’яті, за який МОК його дискфаліфікував із олімпійського турніру.
