Випуск №352
- Подкаст для осінніх прогулянок
- «Сімпсони» знову у центрі передбачень про Трампа
- Смерть мотоцикліста розбурхала Індонезію
- Голосуй за «Секцію» на премії СЛУШНО
- Коли вчителька англійської каже «так» учителю фізкультури
- Секрети та кава за донат
- Свіфтфляція в дії
- Як Тейлор перетворює любов до музики на бізнес-імперію
- Каблучка «Святий Грааль» для Свіфт
«Смерть Трампа», заручини Тейлор Свіфт, протести в Індонезії
___________________________________________________________
DWM — скорочення від date with me («побачення зі мною»). Це тренд у соцмережах, коли люди діляться своїми побаченнями: знімають і викладають відео, де можна побачити перебіг зустрічі майже в реальному часі. Джерело: dictionaryblog.cambridge.org.
Подкаст для осінніх прогулянок
Минулого тижня ми випустили перший епізод подкасту «Студія пам’яті», у якому будемо розбиратися із тим, як працює пам’ять про травматичні події, чому студії пам’яті — це окрема сфера досліджень і що нам важливо враховувати сьогодні, коли ми вже розбудовуємо нашу культуру пам’яті.
Ведуча подкасту — Христя Рутар, дослідниця культурної пам’яті та травми. У кожному випуску вона говорить з людьми, які на практиці працюють із пам’яттю, через військові поховання та меморіали, музеї, право, усну історію, літературу, кіно. Перший епізод теоретичний: у ньому сама Христя ділиться базою зі студій пам’яті. Розповідає про теорії, які, на її думку, можуть бути корисними для України; згадує про Іспанію, де свого часу обрали політику забуття, а також пояснює, чому це не спрацювало.
А команда Sebto попрацювала над тим, щоб подкаст вийшов не лише інформативним, але й дуже атмосферним. Музика, звуки, павзи у ньому — все ідеально пасує до осінніх прогулянок. Хоч зараз у нас ще доволі спекотно, але під ногами щоразу більшає жовтого листя. «Студія пам’яті» дуже добре вписується у цей сезон. Тож після «Ранкового допіо» вмикай випуск про те, що таке культурна пам’ять, слухай і ділися враженнями.
«Сімпсони» знову у центрі передбачень про Трампа
Минулого тижня американські соціальні мережі обговорювали, чи не помер часом президент. Гештеґи «Трамп помер» та «Смерть Дональда Трампа» красувалися у трендах. Це, звісно, чутки та спекуляції, але вони не з’явилися на порожньому місці.
Ще всередині липня Білий дім оголосив, що Дональд Трамп хворіє на хронічну венозну недостатність. Він помітив набряк ніг, звернувся до лікаря, і той поставив йому цей діагноз. Згідно з запискою лікаря Білого дому, капітана Шона Барбабелли, такий стан є доволі поширеним після 70 років. Нагадаємо, що Трампу — 79. Хронічна венозна недостатність виникає, коли вени на ногах не дозволяють крові повертатися до серця. Це призводить до її накопичення в нижніх кінцівках. Нормальний кровотік від ніг назад до серця рухається проти сили тяжіння, і у людей старшого віку можуть бути з цим складнощі через ослаблення клапанів вен.
Також ще у липні мережею понеслися фотографії рук американського президента, на яких можна розгледіти консилер, яким вочевидь маскують синці з тильного боку долоні. Для довідки: консилер — це косметичний засіб, який наносять під очі, аби замаскувати синці. Білий дім пояснив, що до хвороби це не має жодного стосунку. Мовляв, плями на руках — результат частого рукостискання. Навіть опублікували пояснення лікаря, цитуємо: «це незначне подразнення м’яких тканин від частого рукостискання та вживання аспірину, який є частиною стандартного режиму профілактики серцево-судинних захворювань». Кінець цитати.
Долоні Трампа продовжили привертати увагу і в серпні. Зокрема, через фото зі зустрічі з Путіним на Алясці. Потім було відвідування одного з музеїв у Вашингтоні, підписання якогось чергового указу в Овальному кабінеті, зустріч з президентом Південної Кореї Лі Дже Меном. І на фотографіях з усіх цих подій — синці на руках. Роздивляючись їх, ми постраждали замість тебе. За даними NBC News, щонайменше із серпня минулого року Трампа кілька разів помічали із синіми плямами на правій руці.
І ось на тлі інформації про захворювання вен та синців на руках президент США зникає з публіки. Погодься, такому неможливо не дивуватися, знаючи, наскільки Трамп любить увагу. Але із середи до суботи він не мав жодних публічних заходів.
Спекуляції підживив і Джей Ді Венс. Нагадаємо, що у разі смерті президента США його обов’язки до кінця терміну виконує віцепрезидент. І ось наприкінці минулого тижня Венс заявив, що готовий обійняти посаду президента, «якщо, не дай Боже, з Дональдом Трампом станеться жахлива трагедія», а після цього поспішив запевнити, що у президента «неймовірно міцне здоров’я». Що у цей момент Венс думав і чи тримав схрещені пальці, нам, на жаль, невідомо.
У цій історії, до речі, знайшлося місце і «Сімпсонам». На фестивалі Comic-Con наприкінці липня у Сан-Дієго їхній творець Метт Ґренінґ заявив, що «кінця серіалу не видно», і пожартував, що «Сімпсони закінчаться» лише після смерті Дональда Трампа. Зважаючи на те, що ще у 2000-му році в серіалі зробили передбачення, що Трамп стане президентом, а у 2015, що його переоберуть, то жарт Ґренінґа привернув увагу. Однак звернемо також увагу на хвилю, яка несеться TikTok-ом, наче «Сімпсони» передбачили, що Трамп помре у 2025-му. Такі відео — фейки, згенеровані штучним інтелектом. Нічого подібного у серіалі не було. Поки що.
Смерть мотоцикліста розбурхала Індонезію
В Індонезії розгорілися протести, найбільші за останній час. Усе почалося зі загибелі мотоцикліста Афана Курніявана.
У четвер біля парламенту у Джакарті, столиці Індонезії, люди протестували через підвищення зарплат і надбавок для депутатів та недостатнє фінансування освіти. Протести переросли в сутички з поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети. І увечері поліцейський броньований автомобіль збив Курніявана. Він працював водієм у сервісах Gojek і Grab (це як Uklon, але у форматі мототаксі) і, за словами колег, навіть не брав участі в протесті. Зрештою його смерть швидко перетворила точкові виступи у ширший рух проти свавілля поліції та уряду.
У ніч із четверга на п’ятницю мотоциклісти-колеги загиблого зібралися біля штаб-квартири поліції. Оскільки вони мають уніформу (зелені куртки та шоломи), то їхня активність була дуже видимою. У п’ятницю в Джакарті та кількох інших містах розгорнулися масові протести. Деякі школи зачинилися раніше, а офіси відправили персонал працювати з дому. Біля поліцейських відділків палали машини. Ситуація в місті Макассар переросла в справжній хаос. Біля міської ради протестувальники кидали каміння й коктейлі Молотова, підпалювали машини. Вогонь охопив будівлю ради, де, за словами секретаря установи Рахмата Маппатоби, були заблоковані люди. Троє чиновників загинули, щонайменше четверо постраждали.
Увечері президент Прабово Субіанто виступив із заявою. Він висловив співчуття родині загиблого, назвав дії поліції «надмірними» і пообіцяв прозоре розслідування. Поліція тим часом затримала 600 протестувальників і відсторонила від служби 7 офіцерів, які перебували у машині, що збила Курніявана.
Фактично на ще одну акцію протесту перетворився вже похорон чоловіка. Сотні мотоциклістів влаштували для нього кортеж через центр столиці.
У суботу пожежі спалахнули в інших містах. А у Джакарті сотні людей зібралися біля штабу елітного підрозділу поліції, відомого своєю жорсткістю. Протестувальники звинувачують саме цих силовиків у смерті Курніявана. Вони кидали петарди, намагалися знести ворота й зірвали вивіску з будівлі. Поліція у відповідь застосувала сльозогінний газ.
У суботу також стало відомо, що офіцерів, які перебували у машині, що збила Курніявана, затримали для допиту.
Важливий момент, який варто підкреслити, полягає у тому, що протести в Індонезії відбуваються на тлі ширшої суспільної тривоги. Президент Прабово — колишній генерал спецназу, який менш ніж за рік на посаді значно посилив роль армії. Він створив уже 100 нових батальйонів і планує ще сотні, аргументуючи це захистом території та продовольчою безпекою, але критики вбачають у таких рішеннях повернення до авторитарних практик часів диктатора Сухарто. Багато хто в Індонезії боїться, що військові дедалі активніше втручатимуться у цивільне життя (від сільського господарства до медицини). Тож нинішні протести — це певний тест для Прабово: він готовий дослухатися до людей чи відповідатиме на невдоволення ще більшою жорсткістю.
Голосуй за «Секцію» на премії СЛУШНО
Перед тим, як перейти до заручин Тейлор Свіфт, ми Тебе вкотре дуже хочемо попросити проголосувати за подкаст «Секція» на премії СЛУШНО у категорії «Історичний подкаст». Це для нас справді важливо, і ми дуже потребуємо твоєї підтримки. Віддати голос — це дія, яка забере в Тебе менше хвилини, але принесе дуже багато радості для всієї нашої команди. Голосуй тут https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards . І дякуємо Тобі!
Коли вчителька англійської каже «так» учителю фізкультури
Минулого тижня, крім можливої смерті Трампа, соціальні мережі мали ще одну приємну тему до обговорення. Заручини співачки Тейлор Свіфт та гравця у американський футбол Тревіса Келсі. Про це чимало говорили, було багато емоційних реакцій, відео з криками та радісних дописів, у школах робили оголошення про заручини через гучномовці, а у соцмережах поширився тренд: «Де ти був, коли почув цю новину?». Тож у багатьох людей, як нам здається, виникла цілком природна реакція: «А чому всі так радіють? І чому так багато уваги приділяють цим заручинам?».
Ми ж у «Ранковому допіо» насправді вже завчасно дали відповідь. Наприкінці 2023-го, коли журнал TIME назвав Тейлор Свіфт «Людиною року», ми у декількох випусках розповідали про феномен співачки. Якщо цікаво прослухати знову або ж Ти з нами нещодавно, то шукай 190, 191 та 197 випуски.
Якщо коротко, то Тейлор Свіфт за 20 років кар’єри побудувала з фанами унікальний емоційний зв’язок. У тому ж таки 2023-му одним з найпопулярніших слів було «свіфті». Фанати та фанатки сприймають Тейлор Свіфт не просто як артистку, а як подругу, яка завжди поруч з ними. Саме тому навіть дорослі слухачі зворушено реагують на новини про неї, наче це їхня справді близька людина.
Цей феномен комунікації та уявлення про публічних людей називають парасоціальними стосунками. Соціологи Дональд Гортон і Річард Вол описали цей феномен ще у 1950-х. Це ілюзія особистого контакту між публічною фігурою та її авдиторією. Людина сприймає зірку як друга чи подругу, хоча їхній зв’язок — односторонній. У випадку Тейлор Свіфт це явище посилене у кілька разів. Вона почала кар’єру з відвертих і дуже особистих пісень про перше кохання та розчарування. Тоді співачка дорослішала, а фани разом із нею, себто їхній власний життєвий досвід переплітався з її музикою. Свіфт також перетворила свою творчість на гру з фанатами: приховані послання, так звані істер еґи, натяки на особисте життя. Свіфті не просто слухають пісні, вони постійно «розшифровують» їх. Це створює відчуття залученості, ніби вони — частина внутрішнього кола. У соцмережах співачка підсилює цю близькість: коментує пости фанів, запрошує їх додому на вечірки, надсилає подарунки. Саме тому коли з’явилася новина про заручини, свіфті реагували так, як реагували б на радісну звістку про сестру чи близьку подругу.
До речі, початок стосунків Келсі та Свіфт пов’язаний із подкастом. І оскільки сьогодні у нас стартує місяць подкастів, наша самопроголошена традиція, і ми з тобою будемо чутися щодня, то ми не могли обійти стороною цю історію. Тревіс Келсі разом зі своїм братом Джейсоном має подкаст New Heights. В одному з епізодів він пожартував, що під час концерту Тейлор Свіфт в Канзас-Сіті хотів подарувати їй браслет, традиційний аксесуар свіфті, з власним номером, але так і не зміг передати його співачці, бо охорона не пустила до гримерки.
Фанати сприйняли цей момент як щось більше, ніж жарт, а сам епізод подкасту зібрав понад 20 мільйонів переглядів на YouTube. Згодом Тейлор Свіфт зізналася, що ця історія її зачепила, і саме так почався їхній роман.
Щоб повідомити про заручини, пара виклала спільний допис із фотографіями романтичної пропозиції у саду, які підписали: «Ваші вчителі англійської та фізкультури одружуються». Це кумедно, але це також змушує і нас, і багатьох блогерів, блогерок та медіа нагадати про те, що наречені — дуже заможні люди. Як пише Forbes, жоден «учитель фізкультури» не зміг би освідчитися «учительці англійської» діамантовою каблучкою за 650 тисяч доларів. До каблучки ми повернемося згодом, а зараз ще трішки попацючимо про гроши.
Тейлор Свіфт — найзаможніша музикантка у світі. ЇЇ статки оцінюють в 1,6 мільярда доларів. У Тревіса Келсі порівняно з нареченою показники значно скромніші і, за оцінкою Forbes, становлять 70 мільйонів доларів. Ці кошти прийшли до нього з дуже різних джерел. Найбільший шматок — це, звісно, футбол. За дванадцять сезонів у складі Kansas City Chiefs він заробив понад сто мільйонів доларів у зарплатах і бонусах. Десятки мільйонів йому приносять і рекламні контракти з Bud Light, Pfizer і Nike. За контракт на подкаст New Heights Келсі з братом отримали сто мільйонів доларів на двох. До цього додаємо інвестиції у Formula 1, ресторан, власні бренди спортивного одягу й харчових добавок. У чоловіка є особняк у Канзас-Сіті за 6 мільйонів доларів і Rolls-Royce Phantom за чотириста тисяч.
Щодо Тейлор Свіфт, то Forbes вперше назвав її мільярдеркою у 2023-му році, невдовзі після старту Eras Tour, який став першим концертним туром в історії із виручкою у понад мільярд доларів і навіть повпливав на ВВП США. Ще один важливий актив співачки — каталог пісень, який тепер повністю належить їй. Раніше ми розповідали про спір Тейлор Свіфт та лейблу звукозапису Big Machine Records щодо її перших шести альбомів. Співачка перезаписувала їх, щоб нові записи належали їй. У травні вона також викупила мастер-записи своїх перших шести альбомів. Історію із перезаписами позиціонували як перемогу артистки над індустрією; як приклад боротьби за авторські права та контроль над власною творчістю; майже «феміністичний акт» і прецедент для інших виконавців. Навіть ми, коли вперше розповідали про Тейлор Свіфт у «Ранковому допіо», акцентували на цьому. Але все виявилося дещо складніше.
Лейбли, спостерігаючи за цим кейсом, стали жорсткішими у контрактах з новачками. Тепер вони заздалегідь перестраховуються, аби жоден інший артист чи інша артистка не змогли повернути права на свою творчість так, як це зробила Свіфт. Її «прецедент» став не масовим шляхом до свободи, а радше сигналом для індустрії, що потрібно краще захищати інтереси лейблів. Та навіть перезапис альбому — це дороге задоволення, і дозволити собі подібне можуть далеко не всі. А у скільки саме обійшовся цей процес Тейлор Свіфт, ми розкажемо за донат. Так, це та сама нова фішка, яку ми обіцяли Тобі в останньому серпневому випуску.
Секрети та кава за донат
Тепер ми не будемо розкривати Тобі всі карти, окремі цікаві факти ставатимуть доступними для Тебе за донат від 10 гривень. Ця початкова сума не змінюватиметься впродовж усього збору. А збираємо ми цього разу на навчання наших захисників та захисниць. Тема дуже не популярна, але, як підказує інтуїція, ми з Тобою — саме та авдиторія, яка готова підтримати таку ініціативу. А тим паче сьогодні, у День знань, закликаємо підтримати нові знання та вміння для тих, хто рятуватиме наші з Тобою життя.
Ми доєдналися до спільного збору Військової школи «Боривітер» та Благодійного фонду Сергія Притули «Вагон знань». Його мета — 50 мільйонів гривень. Це потрібно, щоб протягом 12 місяців 5 тисяч захисників і захисниць пройшли навчання за 6 напрямами:
– Військове управління та планування
– Перехоплення повітряних цілей
– FPV мультироторного типу
– БпЛА літакового типу
– БпЛА мультироторного типу
– Військова топографія
Це дуже важливо, оскільки саме сучасна підготовка робить армію сильнішою навіть у найскладніших умовах війни. У наступних випусках ми більше розповімо про Військову школу «Боривітер», можливо, навіть поспілкуємося з її випускниками. Сьогодні лише зазначимо, що Боривітер уже підготував понад 32 000 захисників і захисниць за стандартами НАТО, які, що дуже важливо, адаптовані до реалій війни.
Ми для «Вагону знань» збираємо 100 тисяч гривень. Лінк на нашу допоміжну банку шукай в описі до випуску. Також, окрім того, що під час цієї кампанії донати відкриватимуть Тобі доступ до секретної інформації, Ти матимеш змогу виграти кавові призи від Escobar coffee roasters. Маємо 5 лотів за донат від 100 гривень.
1 місце отримає Український керамічний пуровер «Дотик» та ексклюзивний мікролот кави від Escobar Coffee roasters. 2-5 місця — ексклюзивний мікролот кави.
Мікролот кави – це невелика, унікальна партія кавових зерен високої якості, яка походить з конкретної ділянки ферми або навіть одного ряду дерев. Escobar Coffee roasters пропонують каву з колумбійської ферми Monteblanco і обіцяють, що вона має яскравий фруктовий смак з нотками маракуї, манго та тамарилло. Це результат унікальної маракуєвої ферментації з додаванням місцевого фрукта чолупа. Невже це не привід задонатити?
Нагадуємо, що відповідь на загадку буде відкриватися за донат від 10 гривень, а на призи можна претендувати за донат від 100 гривень. І поки Ти розпалюєшся азартом до знань і кави, кидаючи нам свої щедрі донати, ми будемо поволі повертатися до Тейлор.
Свіфтфляція в дії
У випусках кінця 2023-го року ми багато розповідали про вплив Тейлор Свіфт на економіку. Зокрема про те, що навколо її концертів вибудовується ціла економічна екосистема. Квитки розкуповують за хвилини, готелі та ресторани біля стадіонів підіймають ціни й забиті під зав’язку. Співачка стала символом фанфляції. Цей термін вигадали у Bank of America, щоб описати тенденцію, коли через відкладений попит після пандемії люди почали витрачати більше грошей на концерти, сувеніри й подорожі. Тейлор Свіфт також має відчутний вплив на продаж одягу й прикрас. Коли вона прийшла на матч NFL, свіфті за кілька днів розкупили весь мерч із прізвищем Тревіса Келсі. Один ювелірний бренд після того, як співачка з’явилася з їхніми браслетами на публіці, за добу підняв продажі на 300%.
Усе це викликає багато захоплення, але також чимало критики. Про критику поговоримо далі.
Як Тейлор перетворює любов до музики на бізнес-імперію
Почнемо з дуже простого — перельоти. Співачку часто критикують за величезний «карбоновий слід», оскільки вона постійно літає приватним літаком. А далі — трішки складніше і не так однозначно.
Концерти Тейлор Свіфт сьогодні — це вже не просто музична подія, а гігантська торгівельна машина. Кожен тур супроводжується цілою екосистемою продуктів: футболки, світшоти, браслети, сумки, постери, навіть предмети побуту. І все це постійно оновлюється, тож у свіфті часто виникає відчуття, що якщо ти не встигаєш купити новинку сьогодні, завтра її вже не буде. Як наслідок фани витрачають гроші не один, а десятки разів: спочатку на квиток, потім на мерч, потім ще на новий «ексклюзив», випущений спеціально під конкретну дату туру.
Критики вказують на те, що, з одного боку, ми бачимо жінку, яка побудувала бізнес-імперію і монетизує кожну свою появу на публіці. З іншого боку, водночас ми також спостерігаємо за збагаченням однієї вже надзвичайно заможної людини коштом її ж фанатів.
Окрема тема тут — стратегія з перевиданням старих альбомів. Кожне перевидання супроводжується кількома форматами: різні обкладинки, кольорові вінілові платівки, постери, додаткові буклети. І хоча музичний контент у цих виданнях абсолютно однаковий, фанатам пропонують купити кілька копій, щоб «зібрати повний сет». Але, по суті, йдеться про один і той самий продукт у різних пакуваннях.
Є думка, що важливий фактор комерційної успішності Тейлор Свіфт — це наратив аутсайдерки, на який покладається співачка. Навіть тоді, коли вона була на піку слави й доходів, її музика й публічний образ будувалися навколо ідеї дівчини, яка не на трибуні поруч із крутим хлопцем, а на лаві запасних і мусить доводити, що заслуговує на любов, успіх, увагу. І начебто саме ця історія робить її перевидання привабливими для фанів: вони відчувають, що купують не просто альбом, а підтримують боротьбу своєї улюбленої артистки за справедливість. І тут ми маємо етичний парадокс, бо образ аутсайдерки зберігається навіть тоді, коли співачка стає мільярдеркою і монетизує свої продукти у максимально агресивний спосіб. На це, зокрема, звертає увагу Челсі Феґан зі The Financial Diet.
Ти можеш сказати: але ж люди самі обирають, на що їм витрачати власні гроші! Так, але тут знову є певні нюанси. По-перше, не всі витрачають свої кошти. У 2022-му році на new York Times вийшла дуже цікава стаття про те, що для певного відсотка американців найвагомішою причиною оформити свою першу кредитну картку та почати створювати кредитний рейтинг є бажання піти на концерт улюблених виконавців. І часто все починається не з того, що людина не має своїх грошей на розваги. Артисти та артистки, буває, мають партнерства з банками і надають їхнім клієнтам пріоритетний доступ до передпродажу квитків. А далі, вже оформивши кредитку, люди, як це часто буває, забувають, що кредитні гроші — не їхні, і починають фактично у борг відвідувати забагато концертів чи здійснювати інші коштовні витрати.
По-друге, варто повернутися до того, із чого ми починали. Парасоціальні стосунки. Прихильники співачки вважають її подругою, мало не рідною людиною. І для багатьох важко, майже неможливо дистанціюватися і не купувати нову платівку, щоб потішити свою бесті.
Каблучка «Святий Грааль» для Свіфт
Мало не забули, що обіцяли розповісти про каблучку! Тревіс Келсі презентував Тейлор Свіфт перстень з діамантом вагою 7–10 каратів у формі видовженого кушону — старовинного огранювання, яке, за словами експертів, є «Святим Граалем» ювелірної справи. Камінь у виробі, ймовірно, походить з 18 чи початку 19 століття, коли добування алмазів залежало від природних процесів: їх могли винести з надр землі лише зсуви або вивітрювання. Це робить знахідку винятковою. Над каблучкою працював сам Тревіс Келсі разом із нью-йоркською ювеліркою Кіндред Любек.
Середньостатистичний діамант у заручальних каблучках у США важить близько одного карата. Тож на цьому фоні сім-десять каратів Свіфт виділяються, але все ж залишаються «носибельними». Каблучка — не надто широка, не торкається кісточок і дозволяє вільно рухати пальцем. А порівняно з каблучками деяких інших селебриті прикраса Свіфт може вважатися крихітною. Серед зірок зараз панує тренд на перстені з діамантами XXL.
