Випуск №220
Заборона або продаж TikTok, угода між ЄС та Єгиптом, криза на Гаїті
Траптокс — ботокс, який вводять у трапецієподібний м’яз.
А які наслідки?
Доброго ранку! Про те, що Палата представників проголосувала за законопроєкт, який призведе або до продажу, або до заборони TikTok, ми нещодавно згадували у «стіках». Зараз він на розгляді у Сенаті. І у верхній палаті не дуже поспішають з підтримкою законопроєкту, оскільки сенатори та сенаторки із самого початку не були одноголосними щодо нього. Крім того, питання TikTok там конкурує зі складними переговорами щодо бюджету. Американські медіа тим часом аналізують, до яких наслідків може призвести прийняття цього законопроєкту.
Axios пишуть, що заборона або примусовий продаж TikTok створить історичний прецедент, який на довгі роки може порушити медіаекосистему США. Такий законопроєкт, який нещодавно схвалила Палата представників, точно зіштовхнеться із судовими процесами. Він також може спровокувати ширшу економічну напругу між Сполученими Штатами та їхніми конкурентами. Анупам Чандер, запрошений науковий співробітник Гарвардського університету та професор права Джорджтаунського університету, вважає, що інші країни можуть діяти за аналогією до рішення США, змушуючи американські компанії продати свої місцеві дочірні підприємства або передати технології іноземній фірмі.
Через такий ризик деякі американські технологічні компанії воліють ніяк не коментувати ситуацію з TikTok. Мовчить, наприклад, Meta, яка ще два роки тому платила PR-фірмі за поширення повідомлень, що TikTok — це небезпека для дітей. Але заборону платформи-конкурента компанія Цукерберга не просувала.
Занепокоєння щодо законопроєктів про TikTok у США висловили й іноземні розробники додатків. Ми нагадаємо Тобі, що TikTok наразі на слуху, але пропозиція Конгресу полягає в тому, щоб надати президенту нові регуляторні повноваження щодо всіх програм, які контролюють іноземні зловмисники. Іноземні розробники вважають, що нове законодавство може надати уряду США забагато повноважень для односторонньої заборони додатків без достатніх доказів, що загроза національній безпеці дійсно існує. Про це, зокрема, заявила швейцарська компанія Proton AG, яка володіє сервісом електронної пошти з наскрізним шифруванням.
У 2024 році 26 зі 100 найбільш завантажуваних програм у США належать іноземним компаніям. Це на 20% більше, ніж у 2021. Цьогоріч кількість програм із Китаю та Гонконгу не просто зросла. Сьогодні у ТОП-10 входить 4 додатки із цього регіону: TikTok, китайський гігант електронної комерції Temu, Shein, ще один китайський додаток для електронної комерції, і програма для редагування відео CapCut. Торік TikTok отримав 16 мільярдів доларів доходу в США.
З некитайських додатків популярними є канадський торговий гігант Shopify, австралійська дизайнерська компанія Canva та різноманітні ігрові програми з Ізраїлю, Росії, Туреччини та інших країн. Wall Street Journal пишуть, що уряд Китаю сигналізує ByteDance, материнській компанії TikTok, що краще заборона додатку у США, ніж його продаж. Незважаючи на те, що закон ще не прийняли, вже з’явилися охочі купити застосунок. Наприклад, міністр фінансів часів Трампа Стів Мнучін.
Щодо цього покупця не в захваті голова фінансового комітету Сенату демократ Рон Вайден. Він звертає увагу на те, що серед спонсорів Мнучіна є уряди країн Перської затоки, тож політик не розуміє, «наскільки Америка стане більш безпечною, якщо наступним власником TikTok стане дружок Трампа за підтримки суверенного фонду Саудівської Аравії. Я абсолютно стурбований доступом китайського уряду до особистих даних американців. Але будь-яке занепокоєння щодо впливу Китаю є справедливим, і коли йдеться про уряд Саудівської Аравії, який вбив журналіста Washington Post після того, як підклав шпигунське програмне забезпечення у телефон його дружини».
Врятувати економіку Єгипту?
Минулого тижня, у неділю, шість лідерів та лідерок Європейського Союзу підписали в Каїрі угоду на майже 7,5 мільярдів євро, щоб допомогти підняти єгипетську економіку. Єгипет є стратегічно важливим для забезпечення стабільності в «проблемному» регіоні та запобігання новій міграційній кризі в Європі. Ця угода — спроба ЄС зупинити мігрантів, що перетинають Середземне море.
Делегацію, яка їздила до Каїра, очолила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Активну роль у досягненні угоди відіграла і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. До зустрічі з президентом Єгипту доєдналися також прем’єр-міністри Греції, Австрії, Кіпру та Бельгії.
У своїх виступах європейські лідери та лідерки згадували про війну в Газі, за традицією висловлювали стурбованість і заявляли про необхідність припинення вогню, звільнення заручників та налагодження доставок гуманітарної допомоги до анклаву. Обережно зачіпали й питання міграції. За даними Міжнародної організації з міграції, у Єгипті сьогодні проживає близько 9 мільйонів мігрантів і біженців, зокрема 4 мільйони людей із Судану та 1,5 мільйони сирійців. Зважаючи на це, країни ЄС стурбовані нестабільною ситуацією у Єгипті: протягом останніх років економічні труднощі та бідність спонукали дедалі більшу кількість людей залишити країну.
Трирічне стратегічне партнерство між ЄС та Єгиптом передбачає 5 мільярдів євро пільгових кредитів для підтримки економічних змін, 1,8 мільярди євро для підтримки інвестицій та 600 мільйонів євро ґрантів, включно з 200 мільйонами євро для управління міграцією.
Минулого року до подібного кроку вдалися з Тунісом, хоч і у значно менших об’ємах. Угода з Тунісом — лише на 150 мільйонів євро. Таке партнерство викликало чимало критики. Його поспішно уклала Урсула фон дер Ляєн. Угоду підписали Джорджа Мелоні та прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Після цього кілька держав-членів ЄС висловили своє занепокоєння щодо змісту угоди, а також нерозуміння, чому Комісія діє в односторонньому порядку.
Позаминулого тижня тема партнерства з Тунісом реактуалізувалася, коли високопоставлені депутати Європарламенту звинуватили Європейську комісію у «фінансуванні диктаторів». Члени комітету з питань юстиції стверджують, що 150 мільйонів євро опинилися безпосередньо в руках президента Тунісу Каїса Саєда.
Він очолює державу з 2019 року. У 2021 через жорстокість поліції, економічні труднощі та пандемію COVID-19 в країні почалися протести. Саєд зреагував, відправивши прем’єр-міністра у відставку і призупинивши роботу парламенту. Це рішення називають самопереворотом. Саєд спостерігав за звільненням суддів та арештами політиків. Він здійснював управління на основі указів, доки йому не вдалося прийняти нову конституцію, що надала президенту більше повноважень. Проблемний політик, як Ти розумієш.
Проблемним є і президент Єгипту Ель-Сісі, який, прийшовши до влади в результаті державного перевороту 2013 року, править Єгиптом «залізною рукою»: придушує опозицію, ув’язнюює критиків, пригнічує ЗМІ та громадянське суспільство.
Країна хаосу
Пам’ятаєш, нещодавно у «стіках» ми згадували про заворушення в урядовому кварталі на Гаїті? Банди напали, зокрема, на президентський палац і вимагали відставки прем’єр-міністра Аріеля Генрі. Він таки пішов у відставку, а країна досі перебуває в хаосі. Зрештою, це для Гаїті звичний стан справ.
Коротка інформаційна довідка. Республіка Гаїті — держава в Карибському морі на острові Еспаньола, який вона ділить з Домініканською республікою. Розташовується на схід від Куби і Ямайки та на південь від Багамських островів. Це третя за величиною і найбільш густонаселена країна в Карибському басейні. Там проживають більше 11 мільйонів людей. Столиця — Порт-о-Пренс.
У 66 випуску Ранкового допіо за 18 липня 2022 року ми розповідали про гаїтянські банди і високий рівень насилля в країні. У той рік якраз відзначали його зростання, хоч цей показник на Гаїті є стабільно дуже високим. За першу половину 2022 зафіксували 551 випадок викрадення людей, себто щодня викрадали трьох осіб. Звична реальність карибської держави похмура: організовані злочинні організації розчленовують тіла, обезголовлюють опонентів, ґвалтують жінок, викрадають лікарів і вбивають неповнолітніх. Окрім того, є ще фактор природи. На Гаїті часто трапляються стихійні лиха. 2004 рік — зсуви після сильних злив; 2010 рік — землетрус, тоді ж вирувала епідемія холери. 2021, 2022 — знову землетруси. Гаїті є однією з найбідніших країн Західної півкулі із середньорічним зростанням ВВП всього 1,3% за 20 років. Внутрішній валовий продукт Гаїті зіставний із ВВП Пуерто-Рико, де проживає втричі менше населення.
Особливо погано все стало після 2021. Тоді вбили президента країни Жовенеля Моїза.Після цього у країні закрили кордони, а військовим і поліцейським надали розширені повноваження. З того часу так і не провели президентські вибори. Суспільно-політичний хаос спричинив посилення терору всередині держави.
Банди забрали в державних силових структур контроль над частиною території Гаїті, самі оподатковують бізнес та приймають у населення плату за комуналку. Саме банди найчастіше стоять за викраденнями людей. Такий у них бізнес.
Після вбивства Жовенеля Моїза обов’язки глави держави виконував прем’єр-міністр Аріель Генрі. Він, власне, виконував не лише президентські обов’язки, але також здійснював повноваження міністра внутрішніх справ та територіальних громад. Ще поліція Гаїті підозрювала, що Генрі був причетний до планування вбивства Моїза.
Цьогоріч 25 лютого прем’єр-міністр відправився до Гаяни, а через декілька днів — до Кенії. Там він підписав угоду, яка передбачала, що на території Гаїті розмістять 1000 кенійських поліцейських. Повернутися додому політик не зміг: банди не дали йому приземлитися. Вони закрили міжнародний аеропорт Туссен Лувертюр і звільнили понад 4000 в’язнів. Генрі повернувся до Пуерто-Рико, а на рідну землю так і не ступив. 11 березня він погодився піти у відставку після призначення перехідної ради. Зараз політичні фракції борються за позиції у ній, а насильство в країні продовжується.
Два тижні масштабних бандитських бунтів поглибили гуманітарну кризу. За оцінками ООН, під час останньої хвилі перестрілок щонайменше 15 000 людей були змушені покинути свої домівки. Загальна кількість внутрішньо переміщених осіб перевищила 360 000.
Бойові дії між озброєними до зубів угрупованнями та силами безпеки паралізували столицю. Крім аеропорту, озброєні бандити нападали на поліцейські дільниці та урядові будівлі. Постраждали і медичні заклади. Зрештою сфера охорони здоров’я ще до останніх бунтів сильно потерпала від організованої злочинності. Озброєні люди контролювали головні дороги та доступ до міського порту, перекриваючи поставки анестетиків, крові та кисню. Пацієнти нерідко дуже довго чекали на операції, оскільки не було потрібних медичних матеріалів.
Зараз злочинці підпалюють лікарні, вбивають лікарів, крадуть обладнання та ліки. Є свідчення, що з медзакладів виносили двері та вікна. Запаси ліків та обладнання, які вдалося зберегти, майже вичерпалися. Система охорони здоров’я зазнала краху. Зараз у столиці Гаїті працює лише одна державна лікарня. Очікується, що вона теж незабаром закриється.
Близько половини населення Гаїті голодує, води та електрики не вистачає, а мирні жителі щодня страждають від випадкових куль. Медичні працівники залишаються вдома, щоб не потрапити під перехресний вогонь. Для лікарів стало небезпечно надавати медичну допомогу. Тебе просто можуть вбити підлітки з автоматами за надання медичної допомоги поліції чи членам банди-конкурента.
Організація «Лікарі без кордонів» змогла відкрити мобільні клініки деяких районах країни. The Guardian пише, що незрозуміло, наскільки довго ці пункти допомоги зможуть безпечно функціонувати. Ну а ми додамо, що бачачи в Україні, наскільки неефективні подібні організації. Тож є питання, як вони взагалі працюють на Гаїті.
Вибори: Індія
Повернення новин про вибори. Але спершу важлива інформація: наступного тижня Ранкового допіо не буде. Ми повернемося вже 1 квітня. Але не сумуй. Слухай подкасти від Sebto Media. До речі, вітай нас з прем’єрою. «Чим хата багата» — це розмови про українську спадщину і можливості зробити наші рідні міста зручними, успішними і привабливими. Автори та ведучі подкасту: Олег Левій, блогер і засновник проєкту «кінцева» (про мозаїки на автобусних зупинках) та Іван Довгун, громадський активіст, член команди ГО «Мапа Реновації», дослідник архітектури та юрист. Слухай всюди, де зручно. Ділися враженнями!
Повертаємося до виборів. В Індії призначили дату голосування. 19 квітня почнуть обирати новий склад парламенту. Жодних сюрпризів не очікують. Прогнозують, що партія Bharatiya Janata керуватиме ще п’ять років, а Нарендра Моді зайде на свій третій прем’єрський термін. Ці вибори насправді цікаві іншим.
Індію називають найбільшою демократією світу. Населення країни — майже 1,5 мільярди. Виборча комісія заявила, що цьогоріч більше ніж 968 мільйонів людей зареєструвалося для голосування. Це на 6% більше, ніж у 2019. Голосування у 28 штатах триватиме більше місяця і проходитиме у 7 етапів. До 1 червня все має завершитися, а вже 4 червня обіцяють результати.
Неймовірна водійка
Італія. Регіон Емілія-Романья. Провінція Феррара. Місто Бондено. Перша ночі. Дзвінок у відділок поліції. Повідомлення про небезпечну їзду на дорозі. Офіцери виїхали на виклик.
Вони знайшли машину, зупинили її. За кермом була сеньйора Джузеппіна Молінарі. Поліцейські взяли її документи, глянули на них і почали протирати очі. Дивилися на рік народження і ніяк не могли повірити. Жінка з 1920 року. Їй 103 роки.
Сеньйора Молінарі їхала в Бондено, щоб зустрітися з друзями, і, ймовірно, дезорієнтувалася в темряві та заблукала. Виявилося, що водійське посвідчення жінки втратило чинність ще 2 роки тому. В Італії водії та водійки, яким більше 80, повинні що два роки проходити медичний огляд для відновлення документів. Поліція оштрафувала Джузеппіну Молінарі та відвезла її додому.
Після цього інциденту місцеві медіа брали у жінки інтерв’ю. Вона каже, що планує купити скутер Vespa, а наразі буде відвідувати друзів на велосипеді.
