Випуск №207
Вибори у Фінляндії та Пакистані, черговий суд Трампа, протести фермерів у Франції
Осуарій, кістниця (лат. ossuarium, від os, родовий відмінок ossis — «кістка») — скриня, урна, колодязь, місце або будівля для зберігання кісток померлих. Часто осуарії використовували там, де місце для поховання обмежене. Спершу тіло ховали у тимчасовій могилі, а за кілька років виймали кістки та розміщували в осуарії.
Вибори 2024. Фінляндія та Пакистан
Доброго ранку! Розпочнемо сьогодні з вже регулярної виборчої рубрики. Цього разу — Фінляндія, де вперше за 12 років зміниться президент. Надзвичайно популярний Саулі Нііністе, рейтинг схвалення якого перевищує 90%, пропрацював два терміни і не має права балотуватися знову. У неділю в країні відбувся перший тур голосування.
Головними питаннями кампанії були: безпека Фінляндії, її нова роль як країни НАТО на лінії зіткнення з росією, політика щодо останньої, безпекова ситуація в Європі, зокрема війна в Україні. Йоганна Вуорельма, дослідниця Центру європейських досліджень Гельсінського університету, відзначає, що навіть ліберальні кандидати прийняли лінію, яка наголошує на військовій готовності та захисті кордонів. Якщо у багатьох країнах ЄС посада президента передбачає здебільшого ритуальні функції, то у Фінляндії глава держави має виконавчу владу у формуванні зовнішньої політики та політики безпеки і є верховним головнокомандувачем фінських збройних сил, що є особливо важливим обов’язком сьогодні.
Кандидатів та кандидаток було 9. Явка виборців склала майже 75%. Переміг у першому турі колишній прем’єр-міністр Олександр Стубб. У нього 27,2% голосів. На другому місці — ексміністр закордонних справ Пекка Гаавісто, за якого проголосувало 25,8% виборців. 11 лютого вони змагатимуться в другому турі.
Олександр Стубб — відомий у Фінляндії правоцентрист. На початку нульових працював у представництві Фінляндії при ЄС, був обраний депутатом Європарламенту. У 2008 його призначили міністром закордонних справ. Ще тоді він був прихильником вступу Фінляндії до НАТО. У 2014 Стубб став прем’єр-міністром. За три роки він покинув політику, пообіцявши не повертатися. Свою думку політик змінив після російського вторгнення в Україну.
Для Пекки Гаавісто це вже третя спроба стати президентом. Два попередні рази він програв чинному главі держави Нііністе. Політик є засновником лівоцентристської партії «Зелений союз». До парламенту він вперше балотувався у 1987. З того часу Гаавісто перебував на вищих рівнях фінської політики: був парламентарем, офіційним представником програм ООН, обіймав декілька урядових посад. Міністром закордонних справ Фінляндії був з 2019 по 2023 рік.
З Фінляндією все, але про вибори продовжимо. Пакистан. 8 лютого там мають відбутися загальні вибори, на яких обиратимуть новий склад нижньої палати парламенту. А у вівторок колишнього прем’єр-міністра Пакистану Імрана Хана визнали винним у розголошенні офіційних таємниць і засудили до 10 років ув’язнення. Про це повідомила його партія «Pakistan Tehreek-e-Insaf», а також заявила, що буде оскаржувати вирок. Вже у середу Антикорупційний суд визнав Імрана Хана винним у продажу подарунків, які він отримував під час свого перебування на посаді прем’єр-міністра, за що й отримав вирок у вигляді 14 років ув’язнення.
Хан перебуває у в’язниці з серпня минулого року, коли суд визнав його винним у корупції та засудив до трьох років ув’язнення. Незважаючи на те, що вирок був відстрочений, політик залишався за ґратами, оскільки проти нього висунули багато інших звинувачень, зокрема про розголошення службової таємниці, що могло призвести до смертної кари.
Ця справа побудована на тому, що Імран Хан на початку 2022 року оприлюднив деталі секретної дипломатичної телеграми, яка, за його словами, доводила, що Сполучені Штати стоять за спробами його усунення. Імран Хан та його прихильники кримінальне переслідування політика називають політично вмотивованим. Зокрема у справі про державну таємницю звинувачують владу в поспішності та фіктивності процесу, аби провести його під час гострої фази виборчої кампанії.
Оскільки Хану заборонено балотуватися на державні посади, колишній прем’єр-міністр Наваз Шаріф, якого колись було повалено в результаті військового перевороту, найімовірніше стане наступним лідером країни. Він зумів відновити довіру військових і у жовтні повернувся з вигнання в Лондоні.
У соціальних мережах офіційні особи, пов’язані з Шаріфом, пораділи винесенню вироку Імрану Ханові. Після того, як останнього ув’язнили, владні кола Пакистану, по суті, майже розпустили його партію. Однак це, схоже, не вплинуло на її широку популярність. І ще невідомо, у що виллється суспільна напруга від засудження політика.
А тепер — плати!
Здається, не лише з виборами у нас вимальовується регулярна рубрика, але й з Трампом. Зважаючи на те, що він будує передвиборчу кампанію навколо своїх численних судових процесів, то, можливо, це все ще виборчий блок, а не окремий трампівський.
Минулого тижня суд Манхеттена зобов’язав політика виплатити трохи більше 83 мільйонів доларів письменниці та журналістці Е. Джин Керролл за наклеп на неї. Слухай про деталі справи. Ми вже колись про неї розповідали, але зараз ще раз нагадаємо Тобі.
У 2019 жінка опублікувала колонку, в якій розповіла про зустріч із Трампом в універмазі в 1996 році. За її словами, він вибирав у магазині білизну для іншої жінки і звернувся до Керролл по допомогу. Потім він жартома попросив її приміряти білизну, а отримавши відмову, напав на неї в роздягальні, стягнув білизну і зґвалтував. У відповідь Трамп заявив, що незнайомий з Керролл, і взагалі вона «не в його смаку». У травні 2023 року суд присяжних визнав політика винним у сексуальному насильстві над Керролл і зобовʼязав виплатити штраф у розмірі майже 5 мільйонів доларів.
Після вердикту Трамп публічно називав Керролл психічно хворою, її свідчення — брехнею, а саму справу — посміховиськом і політичним переслідуванням. Одного дня він опублікував понад 40 глузливих дописів про пані Керролл на своєму веб-сайті Truth Social. Жінка вирішила подати ще один позов — за наклеп. І, як Ти розумієш, виграла. Тепер Донні мусить платити.
11 мільйонів доларів — це для фінансування кампанії з відновлення репутації Керрол; 7,3 мільйона моральної компенсації — за емоційну шкоду, заподіяну його публічними заявами. Крім того, експрезидент має сплатити 65 мільйонів штрафу за свої зловмисні дії проти жінки. Загальна сума більш ніж у вісім разів перевищує ту, яку журналістка вимагала у своєму початковому позові.
Фермерсько-протестне
Протести фермерів тепер у Франції. Від початку тижня вибудувані ними барикади з тракторів та тюків сіна суттєво ускладнили рух навколо Парижа. 8 доріг на в’їзд та виїзд з французької столиці заблоковані. Фермери встановили намети, портативні туалети, використовують генератори та палять багаття, аби зігрітися. У самому Парижі наразі збої руху транспорту та інші незручності є керованими. Головні профспілки заявляють, що не хочуть повністю блокувати столицю. Протести та блокування відбуваються і біля інших міст. Французьких фермерів підтримав колишній ведучий Top Gear Джеремі Кларксон, який має своє шоу «Ферма Кларксона» про його спробу створити ферму. Він записав звернення французькою мовою і опублікував його в Твіттері.
Це перший серйозний виклик для нещодавно призначеного прем’єр-міністра Габріеля Атталя. Він, до речі, минулого тижня їздив на сільськогосподарський південь країни, щоб запропонувати низку швидких поступок і запобігти демонстраціям фермерів на дорогах у всій країні. Це не дуже допомогло, як бачиш.
Чому фермери протестують? Багато з них скаржиться, що через імпорт вони заробляють менше, зарплати є надто низькими, а регулювання як з боку уряду, так і з боку Європейського Союзу стало задушливим. Згадують і про стрімке зростання цін на енергоносії та добрива, спричинене російським вторгненням в Україну. Звучать і дуже точкові проблеми, на кшталт, доступу до води та епідемій великої рогатої худоби. Фермери висунули уряду довгий перелік вимог, хоча деякі з них можна вирішити лише на рівні Європейського Союзу.
Їхні вимоги є настільки різноманітними, що це створює дедалі більше небезпеки для влади Франції, оскільки під різні вимоги важко шукати об’єднувальні рішення. У своїх реакціях уряд є доволі обережним, адже, згідно з опитуваннями, понад 80% населення країни підтримує фермерський рух. У вівторок прем’єр-міністр Атталь пообіцяв надати більше допомоги аграріям Франції та захистити їх від «нечесної конкуренції». Ці намагання заспокоїти ситуацію не були надто успішними. Коли ми записуємо це Допіо, дороги навколо Парижа досі заблоковані.
Основні профспілки фермерів закликають до спокійних протестів, але є групи, що складають меншість, пропонуючи більш радикальні ідеї. Деякі запропонували зруйнувати оптовий продовольчий ринок у Ренжі, на південь від Парижа. Влада вже розгорнула там броньовану поліцейську техніку для запобігання будь-яким несподіванкам.
В Ажені, містечку на південному заході Франції, минулого тижня протести були особливо інтенсивними. Кілька десятків фермерів, які є членами Rural Coordination, радикальної, правої та антиєвропейської групи, взяли Ажен в облогу, скидаючи сміття перед залізничною станцією, банками та офісами соціальних служб, які обслуговують фермерів. Вони також забарикадували ворота будівлі префектури, органу місцевого самоврядування, гігантськими тракторними шинами, дерев’яними піддонами, тюками сіна та рясно розбризкали на все це рідкий гній. Цього тижня вони вирушили на Париж.
Макрон у своїй першій заяві щодо протестів заявив, що звинувачувати в усіх проблемах ЄС — це надто легко, але пообіцяв, що вимагатиме ясності щодо угоди з МЕРКОСУР, альянсом південноамериканських країн. Французькі фермери побоюються, що ці держави будуть застосовувати інші екологічні та санітарні вимоги у порівнянні зі стандартами європейських фермерів. Франція довгий час виступала проти угоди в її нинішньому вигляді, але французькі фермерські профспілки хочуть, щоб вона була повністю скасована. Макрон також обіцяв, що буде вимагати гнучкості щодо певних європейських екологічних норм і «чітких заходів» щодо збільшення українського імпорту птиці та зерна, яке, за його словами, спричинило збої на європейських продовольчих ринках.
У четвер у Брюсселі розпочався саміт Європейського Союзу. На ньому розглядали, зокрема, і питання, що стосуються фермерських протестів у країнах Європи. Про його результати розповімо у понеділок.
На шляху до кохання та теплої погоди
Його звати Беніто, йому 4 роки, і він вирушив в 40-годинну подорож, щоб знайти кохання і … теплу погоду. Беніто — це жираф.
Він народився в зоопарку у мексиканському штаті Сіналоа, де жила ще пара жирафів. Доглядачі побоювалися, що самець з цієї пари нападе на маленького Беніто, тож відправили останнього до зоопарку поблизу кордону зі США. Улітку там для Беніто було мало тіні, взимку на ставку у вольєрі іноді утворювався лід, і було небагато дерев, які можна пожувати. Тож активісти просили перевезти тварину до більш сприятливих умов.
Для Беніто розробили спеціальний контейнер, який прив’язали до кузова вантажівки. Голова жирафа стирчала крізь верх конструкції, але брезент захищав його від холоду, вітру та дощу. Він отримав багато ласощів: солома, люцерна, вода та овочі. Контейнер було оснащено обладнанням, щоб персонал міг спілкуватися з Беніто в дорозі. Його супроводжувала колона поліції, екологів і Нацгвардії.
Усі разом вони проїхали 145 кілометрів до нового дому Беніто. Це сафарі-парк, де є три самки жирафа. Сам Беніто тепер живе у великому просторі, який більше нагадує його природне середовище існування.
