Ранкове допіо. Спецвипуск
Як Україна під час війни змінює підхід до правосуддя
Як Україна під час війни змінює підхід до злочинів сексуального насильства
Довгий час кримінальне правосуддя у світі фокусувалося насамперед на гарантіях для обвинувачених. Для цього були свої причини, у перше чергу — необхідність захистити людину від сваволі держави. Але такий підхід мав і свої побічні ефекти: у системі юстиції губилися потерпілі. Вони рідко отримували інформацію, підтримку чи елементарну повагу до пережитого досвіду.
Зміни почалися наприкінці 20 — на початку 21 століття, коли багато країн почали переосмислювати цей баланс. Одним із ключових документів стала Директива ЄС 2012 року про права потерпілих, яка вперше чітко закріпила право людини на повагу, конфіденційність, інформування та підтримку в межах кримінального процесу. Директива прямо визнає особливу вразливість людей, які пережили гендерно зумовлене насильство, і вимагає від держав створювати для них спеціальні умови захисту та супроводу.
У межах Угоди про асоціацію та на шляху до членства Україна має адаптувати своє законодавство до європейського права, а отже — впроваджувати стандарти, закладені у Директиві. Себто той самий підхід, який став нормою в ЄС, сьогодні визначає і наші національні реформи.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році стало очевидно, що Росія системно використовує сексуальне насильство як інструмент війни. І разом зі зростанням кількості задокументованих випадків постало ключове питання: чи здатна українська система правосуддя працювати так, щоб не травмувати людей повторно?
Саме на це питання шукаємо відповідь у спеціальному випуску подкасту «Ранкове допіо» та пояснюємо, як в Україні формується правосуддя, орієнтоване на потерпілих, і як саме це впливає на розслідування сексуального насильства як воєнного злочину.
Послухайте повний епізод, щоб зрозуміти, як українське правосуддя реформується в умовах війни.
Слухати на Apple Podcasts
Слухати на Spotify
Слухати на Youtube
Слухати на Youtube Music
