Вибори в Португалії, референдуми в Ірландії, День святого Патрика
Колканнон — традиційна ірландська страва, яку готують з картопляного пюре і капусти браунколь або городньої капусти.
Вибори: Португалія
Доброго ранку! Сьогодні почнемо з виборів. Португалія. Як ми згадували у понеділок, у неділю там обирали 16 склад Асамблеї Республіки, законодавчого органу. Ці вибори були позачерговими. Їх призначили у листопаді 2023 після того, як прем’єр-міністр Антоніу Кошта пішов у відставку через корупційне розслідування. Уряд під його керівництвом почав працювати у 2022 і був загалом нестабільним: зіштовхувався зі скандалами, протиріччями та звільненнями. У листопаді 2023 прокуратура провела низку обшуків в урядових структурах, тоді прем’єр-міністр став підозрюваним у справі, що стосувалася укладання контрактів на літієвий і водневий бізнес. Він зустрівся з президентом, оголосив про відставку, а глава держави розпустив парламент. Проти Антоніу Кошти так і не висунули жодних звинувачень. Буквально через декілька днів після його заяви про відставку прокуратура визнала, що припустилася помилки під час розшифрування записів прослуханої телефонної розмови. Не на того Кошту подумали. Тим не менш, ніхто нічого не відігрував назад. Прем’єр-міністр не лише пішов у відставку, але й передав лідерство у своїй лівоцентристській Соціалістичній партії, яка перебувала при владі з кінця 2015 року. Це про те, чому відбулися позачергові вибори.
Тепер про їхні результати. Десятиліттями уряди в Португалії почергово формували та очолювали Соціалістична та Соціал-демократична партії. Цьогоріч ситуація виглядає не настільки однозначною. Переміг правоцентриський «Демократичний альянс». Цей виборчий блок, який складається з Соціал-демократичної та Християнсько-демократичної партій, набрав 29,5%. На другому місці — Соціалістична партія, в якої 28,7%. Третьою стала праворадикальна партія «Chega», у неї 18% голосів.
Хоч «Демократичний альянс» показав найкращий результат, та це не принесло політичному об’єднанню абсолютної більшості. Себто треба би було з кимось гуртуватися в коаліцію, і це буде не просто.
Соціалісти вже сказали, що йдуть в опозицію. Лідер «Демократичного альянсу» Луїш Монтенегро заявив, що не буде працювати з партією «Chega». Зрештою такою була передвиборча обіцянка політика. Його колеги не висловлювалися настільки категорично. Медіа пишуть про те, що соціал-демократи розглядають варіант формування уряду меншості разом з партією фіскальних консерваторів, яка посіла четверте місце. З одного боку, це дозволить сформувати уряд. З іншого боку, цей уряд буде дуже нестабільним. «Chega» у післявиборчій риториці тисне на правих центристів, щоб їх взяли в коаліцію. «Португальці дали консерваторам більшість. Ми будемо безвідповідальними, якщо не сформуємо уряд», — сказав Андре Вентура, лідер цієї партії. У найближчому майбутньому варто очікувати на складні переговори між політичними силами. У майбутньому трішки дальшому, але дуже досяжному, можливо, знову відбудуться вибори, оскільки наразі конфігурація партій така, що незрозуміло, як сформувати стабільний уряд.
Давай ще трішки Тобі розповімо про «Chega», яку називають тріумфатором цих виборів у Португалії. Її назва означає «Досить». Цій партії лише 5 років. На виборах 2022 року вона здобула 7% голосів. Оціни стрибок! Зараз у них 18%. «Chega» виступає за посилення вироків для злочинців та менш ліберальну імміграційну політику. У передвиборчій кампанії політична сила серйозно фокусувалася на протидії корупції, а також лякала виборців тим, щоб Португалію переповнюють мігранти, які вчиняють більше злочинів, ніж місцеві. За старою доброю традицією радикальних популістів, жодних доказів цієї великої кількості мігрантів-злочинців, звісно, ніхто не надав.
Washington Post пише, що «Chega» явно надихається такими персоналіями, як-от: Дональд Трамп, Жаїр Болсонару, Марін Ле Пен. Майже всі наші любимки в одному місці. Орбана бракує. Насправді він теж тут. Все ок. Орбанівський «Фідес» привітав колег з Португалії з проривним результатом. У заяві угорці додали: «Боротьба нашого друга та союзника Андре Вентура проти глобалістських лівих і для захисту національного суверенітету та Європи є взірцевою». Вітання надіслали також іспанська партія Vox, «Альтернатива для Німеччини» та Французьке національне об’єднання. Цікаво, скільки з них до привітання прикріпили римський салют? Це було би доречно. На нещодавньому з’їзді партії «Chega» один із її членів заявив, що є «фашистом». Потім пояснив, що це він так іронізував.
За такого анамнезу дуже дивно було прочитати, що ця партія лояльно висловлювалася про Україну. У другу річницю повномасштабного вторгнення Андре Вентура говорив: «Ми не дамо Україні лишитися наодинці чи програти цю війну. Важливо, щоб усі, зокрема мої союзники в Європі, усвідомили це: якщо Україна програє війну, її програємо ми всі».
Лідер партії Андре Вентура — спортивний коментатор у минулому. Спершу він хотів бути священником, але закохався і зійшов із цієї стежини. Окрім роботи спортивним коментатором, чоловіка також називають юристом, викладачем і експертом з податків. Дуже багатогранна людина, так і хочеться запитати: «Чи можна ним вгатити по Кримському мосту?». «Влучання “Вентурою”» — звучить доволі гарно.
Політику 41 рік. Він має величезні охоплення в соціальних мережах, де регулярно поширює дезінформацію, що неодноразово фіксували португальські фактчекери. Цікавий факт: Вентура у 2013 році написав дисертацію, у якій критикував «злочинний популізм» і «стигматизацію меншин», а також писав про стурбованість «розширенням повноважень поліції». У 2019, коли він заснував партію, журналісти запитали Вентуру про ці дрібні протиріччя між його дисертацією та актуальними політичини поглядами. Він відповів, що «завжди розрізняв науку та думку», а його докторська є «науковим аналізом, а не ідеологічним постулатом». Думаємо, це все, що Тобі потрібно сьогодні прочитати про Андре Вентуру.
Референдуми: Ірландія
Не виборами єдиними. В Ірландії проводили два одночасних референдуми. Кожен з них мав на меті внести зміни до 41 статті конституції, в якій йдеться про роль жінки та природу сім’ї. Основний закон країни був прийнятий ще у 1937 році і під сильним впливом католицької церкви. В уряді заявили, що норми 41 статті є щонайменше старомодними і попросили виборців підтримати дві зміни. Прем’єр-міністр Лео Варадкар називав голосування, яке відбулося 8 березня, шансом видалити деякі «дуже старомодні, дуже сексистські висловлювання про жінок».
Пропозиція уряду полягала в тому, щоб розширити визначення сім’ї: не обмежуватися лише шлюбом, але й включити до нього довготривалі стосунки. Народ відхилив таку ідею. 67,7% проголосувало проти.
Принагідно нагадаємо, що ще два дні, до 17 березня, ми приймаємо заявки на участь у другому сезоні «Фінансової терапії». Ми шукаємо сім’ї. І розуміємо «сім’ю» значно ширше, ніж ірландська конституція й українське законодавство. Подавайся!
Щодо другого референдуму в Ірландії, то на ньому розглядали пропозицію замінити формулювання, яке визначає основне місце «життя жінки вдома» та «домашні обов’язки матері», на таке, що буде фокусуватися на сім’ї загалом. Тут також рішуче «ні». Майже 74% проголосувало «проти». Явка на референдумах склала трохи більше 44%.
The Guardian пише, що такий результат став приголомшливою поразкою не лише уряду, а й усієї ірландської політики. Зміни до конституції підтримували й опозиційні партії та багато правозахисних організацій. Що ж пішло не так? Видання заспокоює, що ліберальна хвиля, яка охопила референдум за легалізацію одностатевих шлюбів у 2015 та референдум за легалізацію абортів у 2018, триває. Опитування показували, що ідея змін до 41 статті конституції має широку підтримку. Все зіпсувала кампанія, яка агітувала обирати «так» на референдумах. Повідомлення були нечіткими, виборці залишилися розгубленими. Поправки пояснювали важко, люди не могли нормально зрозуміти, що відбудеться. Деякі ліберальні юристи попереджали, що в разі пропонованих змін суди повинні будуть вирішувати, що таке ці ваші «довготривалі стосунки». Це може створювати потенційні небажані наслідки для оподаткування, громадянства та інших питань. Окремі феміністські групи заявляли, що пропозицій від уряду недостатньо, і основний тягар домашніх обов’язків та обов’язків по догляду й надалі залишатиметься на жінках.
Врешті суспільство підкорили сумніви та відчуття недоречності таких поспішних складних змін. Наступні спроби внести зміни до конституції найбільш ймовірно будуть покладені вже на новий уряд. Загальні вибори в Ірландії мають відбутися не пізніше 22 березня 2025 року. Новий референдум до цього часу не встигнуть провести.
Будемо святкувати?
Ну і якщо вже ми почали про Ірландію, то як не згадати, що в неділю — день святого Патрика! Вікіпедія пише, що це «культурне та релігійне ірландське національне свято, яке щороку відзначають 17 березня, у день смерті небесного покровителя Ірландії святого Патрика. День святого Патрика проголошений християнським святом на початку XVII століття і шанується католицькою церквою, окремими протестантськими церквами, а також окремими громадами православної церкви. Цей день символізує прийняття християнства в Ірландії, а також є святом культурної спадщини Ірландії загалом. Урочистості в день святого Патрика зазвичай охоплюють паради і фестивалі, виконання танців кейлі і одягання зеленого одягу та прикрашання його трилисником. Християни цього дня також відвідують церковні служби. У цей день пом’якшуються обмеження на пісну їжу та вживання алкоголю. День святого Патрика є державним святом в Ірландії, Північній Ірландії, на острові Монтсеррат і в канадській провінції Ньюфаундленд і Лабрадор. Свято також широко відзначається ірландською діаспорою по всьому світу».
Постать святого Патрика огорнута величезною кількістю народних переказів та легенд, де ірландський покровитель протистояв королям, домовлявся з Богом, обманював і вбивав ірландських рептилій. Журнал Slate минулого року спробував відділити лише факти. А їх відомо не так вже й багато. Більшість походить від двох документів, які, ймовірно, написав сам Патрик. Це автобіографічна «Сповідь» та обурений Лист до мародера-грабіжника на ім’я Коротік. Дефіцит фактів перетворив Святого Патрика на ляльку, яку кожен може одягнути по-своєму. Ірландські католики та протестанти, які довго ворогували через нього, вибудували зрештою окремі образи. Католики шанують його як батька католицької Ірландії. Кажуть, що Патрика висвятили в єпископи, і що сам папа послав його навертати ірландців-язичників. А от протестантська меншість Ірландії заперечує, що Патрик був єпископом або що він був посланий Римом. Вони зображують його антиримсько-католицьким і вважають винахідником кельтської церкви з її власними символами та практиками. Називають ірландським героєм, а не католиком.
Вільно інтерпретують Патрика і за межами Ірландії. Так, наприклад, газети штату Юта підкреслюють, що він був місіонером, якого відправили за кордон, щоб навернути нечестивих. Цей образ дуже резонує у штаті мормонів.
Це було про інтерпретації, а тепер про факти. Патрик народився в Британії, ймовірно, у Вельсі, близько 385 року нашої ери. Його батько був чиновником. Коли хлопцеві було 16, його схопили мореплавці та відвезли до Ірландії, де продали в рабство. Він провів 6 самотніх років, пасучи овець і молячись 100 разів на день.
Уві сні Бог звелів Патрику втекти. Він повернувся додому, а там — нове видіння: ірландці благали його повернутися і служити їм. Тож Патрик висвятився на священника у Франції і повернувся до Ірландії.
Там він провів 30 років: хрестив язичників, уже сам висвячував священників, засновував церкви та монастирі. Навернення до християнства поклало край рабству, людським жертвам і більшості міжплемінних війн в Ірландії.
Легенду про те, що святий вигнав змій з Ірландії, вчені сьогодні інтерпретують як метафору. Йдеться не про справжніх змій, які повзають, бо таких в Ірландії ніколи не було, а про змія язичництва. Можна припустити, що святий Патрик був дуже переконливим. Ірландія повністю навернулася до християнства протягом 200 років і була єдиною країною в Європі, яка християнізувалася мирним шляхом. Основу процесу заклав саме святий Патрик.
За словами Томаса Кехілла, автора книги «Як ірландці врятували цивілізацію», християнізація Ірландії дозволила західним наукам пережити Темні віки. Ірландія між 650 та 850 роками була воцерковленою та умиротвореною, у той час як решта Європи розпадалася. Монастирі святого Патрика копіювали та зберігали класичні тексти. Пізніше ірландські ченці повернули ці знання в Європу, заснувавши монастирі в Англії, Німеччині, Франції, Швейцарії та Італії.
Ірландці відзначали свого покровителя тихим релігійним святом протягом століть, можливо, більше 1000 років. На видовище цей день перетворили вже у Сполучених Штатах. Ірландські іммігранти вперше відсвяткували його в Бостоні у 1737 році. Святковий парад вперше провели у Нью-Йорку в 1762. Наприкінці 19 століття парад на день святого Патріка став для ірландських американців можливістю похизуватися своїм чисельним та політичним впливом. Таку роль це дійство певною мірою виконує і сьогодні.
Шалено гордим ірландським американцем New York Times називає президента США Джо Байдена. Взагалі у Білому домі щороку відбувається святковий прийом до дня святого Патрика. Ми прочитали також, що напередодні цього дня традиційно прем’єр-міністр Ірландії приїздить з візитом до Вашингтона. Але ми не змогли верифікувати, чи це є щорічною практикою. Судячи з новин за останні декілька років, можемо припустити, що не обов’язково візит, але можуть бути і просто дзвінки по зуму. Утім минулого року це була таки жива зустріч.
З такої нагоди у фонтані біля Білого дому лилася зелена вода. До речі, таку традицію у Вашингтоні започаткувала Мішель Обама за аналогією до того, як у Чикаго до дня святого Патрика фарбують річку. Минулоріч також і саму будівлю президентської резиденції підсвічували зеленим, а пан Байден одягнув зелену краватку та прикрасив кишеню піджака трилисниками.
Прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар під час спілкування з журналістами в Білому домі у березні 2023 сказав: «Як ми знаємо, кожен американський президент є трохи ірландцем у День Святого Патрика. Але деякі більш ірландці, ніж інші. І я вважаю справедливим зазначити, що сьогодні ми святкуємо наше національне свято з президентом, який безсумнівно є сином Ірландії».
Цьогоріч Лео Варадкар знову приїде до Вашингтона. Washington Post пише, що щорічний прийом у Білому домі на честь Дня святого Патрика потенційно може бути напруженим, оскільки позиції Дубліна та адміністрації Байдена щодо Ізраїлю та Гази не співпадають.
Напруга може бути, а може й не бути, а без чого не обійдеться на святковому прийомі, то це, звісно, без пива.
*Рекламна інформація* Цей напій є невід’ємним атрибутом дня святого Патрика, і ми хочемо розповісти Тобі, як пропонує зустріти цей день в Україні Varvar, український бренд крафтового пива. Можеш не записувати, всі назви ми залишимо в описі до цього випуску.
Red Patric Old Ale. Це спеціальна інтерпретація на Irish Red Ale саме до Дня святого Патрика. Varvar хотіли зварити щось ірландське, але стаутів на ринку й так достатньо, тому зварили дещо солодово-бісквітне, з карамельними нотками і підсмаженою житньою хлібною скоринкою. А ще це каскове пиво. Спершу ми подумали: а, може, казкове? Бо якщо Тобі доводилося хоча б бачити баночки Varvar, то Ти з легкістю повіриш, що там щось казкове. Але там таки буква «С».
Каск — це спеціальна діжка, яку традиційно виготовляли з дерева, але зараз це роблять вже з чого завгодно. Red Patric Old Ale доброджує саме в каску, тому є касковим пивом. Розливають його за допомогою спеціальної помпи, трубки та кисню. Все просто. Нічого зайвого — жодного додаткового CO2. І таким способом звичний усім напій перетворюється на казковий. Зайвий газ не приховує солодову палітру пива, тож вона повністю розкривається, і пиво постає м’якшим і питкішим.
Якби «Ранкове допіо» було пивом, то це було б саме Red Patric Old Ale.
То що? Збирай друзів і подруг святкувати день святого Патрика, беріть собі пиво від Varvar і обговорюйте свіженькі випуски Ранкового допіо.
До речі, якщо Ти нас читаєш у Києві, то зверни увагу, що сьогодні, 15 березня, у барі Varvar, за адресою: вул. Саксаганського 108/16, о 18:00 збираються чудові люди.Будуть куштувати пиво, обговорювати його, багато спілкуватися, обійматися і, звісно, донатити. Зокрема, пиво «Honey, where are you?», яке Varvar створив у колаборації з чеською пивоварнею Raven, будуть розливати за донати. У ньому — улюблена українська гречка, гречаний мед і чеські хмелі. Цей портер вийшов дуже запашний, з медовим ароматом, але досить сухий і стриманий за смаком. Чому б Тобі не провести вечір саме так, солодашко з Києва?
Якщо Ти не в Києві шукай пиво Varvar у барах та магазинах свого міста, а ще слухай новий епізод «Голодним не слухати». Настя Іванцова ходила на виробництво і спілкувалася з головним пивоваром Varvar.
Ну і пам’ятай, що безпечної дози алкоголю не існує, він шкодить здоров’ю, тому якщо споживаєш — то відповідально.
Переоблік статуй
Перебираємося з Ірландії до Данії. Там у Копенгагені порахували пам’ятники. Виявилося, зі 101 статуї 70 зображують чоловіків, 26 — тварин, 5 — жінок. У всій країні є 321 статуя, 31 з яких зображує жінок. Міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт пообіцяв витратити близько 7 мільйонів євро, щоб виправити такий дисбаланс. Уряд планує створити комітет, який має запропонувати, кому з жінок варто спорудити пам’ятні статуї.
Експерти та експертки визначатимуть, кого з історичних жіночих постатей забули, та пропонуватимуть місця для встановлення цих пам’ятників. Якоб Енгель-Шмідт, у якого є тримісячна донька, зауважив, що перед народженням дитини, гуляючи Копенгагеном, він помітив, що більшість скульптур були чоловічими, ну або ж це були коні та мітологічні тварини. Міністра непокоїть те, що майбутні покоління вважатимуть, начебто Данію створили лише чоловіки.
