Випуск №213
Російські шпигуни, гондураські наркоторговці, лікарські протести
Ефект Бабая (англ. Woozle effect) або доказ цитуванням (англ. evidence by citation) — коли часте цитування попередніх публікацій, яким не вистачало доказів, змушує людей, групи та широкий загал думати, що докази існують.
Вони є, і вони небезпечні
Доброго ранку! Минулого тижня The Economist випустили матеріал «Російські шпигуни повертаються — і небезпечніші, ніж будь-коли». Його основою є дослідження «Загроза нетрадиційної війни Росії за межами України, 2022–2024 роки» британського аналітичного центру «Королівський інститут об’єднаних служб». Ця праця спирається на документи, «отримані від російських спецслужб», а також на інтерв’ю з «відповідними офіційними органами». The Economist припускає, що йдеться про спецслужби України та країн ЄС.
Пишуть про те, що останні роки для російських спецслужб були не надто успішними. Вони помилилися при плануванні вторгнення в Україну, спрогнозувавши швидке захоплення території й влади. Близько 600 російських шпигунів, що мали дипломатичний статус як прикриття, повиганяли з посольств у всій Європі. Викрили щонайменше восьмеро «нелегалів» — офіцерів розвідки, які діяли без дипломатичного прикриття, часто видаючи себе за неросіян. Це доволі відомі факти. Ще багато подібного можна згадати, але сьогодні вони не є надто важливими. Сьогодні варто усвідомлювати, що російські спецслужби доволі швидко усвідомили свої помилки й виправляють їх або вже виправили.Звідси і заголовок статті на The Economist. Російські агенти справді стали більш небезпечними, бо попрацювали над власними невдачами.
Зокрема наприкінці 2022 року вони зрозуміли, що потрібні більш чесні звіти від своїх служб, у результаті чого відбулася зміна кадрів. Наприклад, змінили керівника так званого «комітету особливого впливу». Це призвело до того, що пропагандистські кампанії стали більш послідовними, що добре видно у випадку з Молдовою. Раніше дезінформація проти вступу країни до ЄС мала радше точковий характер: якісь окремі вкиди дуже різного масштабу. Минулоріч заявку Молдови на вступ прив’язали особисто до президентки і почали розганяти кампанії зі звинуваченням Маїй Санду в усіх економічних негараздах Молдови.
Також пожвавилися кампанії, спрямовані на підрив європейської підтримки України. У січні в Німеччині розкрили мережу ботів на 50 000 облікових записів, які щодня розповсюджували сотні тисяч німецькомовних дописів у Х. 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі.
Роботу над помилками провели і в ГРУ. Наприклад, взяли до уваги те, що неодноразово спільноти осінтерів вистежували офіцерів російської розвідки через публічну інформацію та розкриті російські бази даних. ГРУ дійшло висновку, що його співробітники залишають надто багато цифрових слідів. Крім того, тепер агенти не беруть з собою на об’єкти мобільні телефони. Для зв’язку користуються стаціонарними.
Якщо раніше половина особового складу російської розвідки походила зі Спецназу, то сьогодні більшість новобранців уже не мають військового досвіду. Це ускладнює для західних служб можливість ідентифікації агентів за старими фотографіями чи витоком баз даних.
Ще один напрямок — створення мережі нелегалів. Під нелегалами мають на увазі тих, хто виконує завдання без дипломатичного прикриття. Такі люди мають мати так звану «повну легалізацію». Так, виходить каламбур: нелегали з повною легалізацією. Але тут йдеться про те, що такі люди мають проходити перевірку навіть під пильним наглядом іноземної шпигунської служби. Для цього ГРУ, наприклад, набирає підрядників через підставні компанії, зберігаючи їхні імена та дані поза державними документами, або «вбудовує» своїх офіцерів у міністерства чи приватні компанії, що не пов’язані з обороною. ГРУ також націлилося на іноземних студентів, які навчаються в російських університетах. Стипендії студентам з Балкан, Африки та інших країн світу, що розвиваються, виплачують не просто так.
У дослідженні також описують, як різні російські спецслужби розділили між собою Wagner Group, і що варто очікувати посилення російських загроз та впливів у африканських країн. Крім того, відзначають посилення терористичної кіберактивності.
Оновлення російського розвідувального апарату відбувається у момент протистояння зі Заходом. В останньому звіті розвідувальної служби Естонії пишуть, що Кремль «протягом наступного десятиліття передбачає можливий конфлікт з НАТО». Тож для російських шпигунів пріоритетом є підготовка до цього конфлікту. Йдеться не лише про крадіжку секретної інформації, але й про розширення тріщин усередині Альянсу, підрив підтримки України в США та Європі, розмивання впливу Заходу на глобальному Півдні.
Південня Корея. Лікарські протести
Південна Корея. Там уперше підвищили ступінь загрози для системи охорони здоров’я до «суворого». Це сталося після того, як тисячі лікарів оголосили страйк.
Лікарі-стажери вийшли на вулицю, щоб висловити свою незгоду з планом уряду збільшити прийом у медичні університети. У Південній Кореї у 2022 році на 1000 осіб припадало 2,6 лікарів. Для порівняння: середній показник для країн Організації економічного співробітництва та розвитку складає 3,7 лікарів на 1000 осіб. Себто можемо зробити висновок, що у Південній Кореї доволі серйозна нестача медичного персоналу. Якщо взяти до уваги той факт, що це ще й одне з найбільш швидкостаріючих суспільств світу, то надалі ставатиме лише гірше. Тим паче, що лікарі також старіють, тому будуть дедалі більше виходити на пенсію. Зважаючи на це, уряд до 2025 року хоче збільшити кількість студентів-медиків з 3000 до 5000, а надалі, до 2035 року, додати ще 10 000.
Урядовий план також передбачає збільшення інвестицій та підвищення зарплат лікарям у регіональних та сільських районах. Уряд каже, що ті, хто надають основні медичні послуги, частіше зазнають судових переслідувань, тому у планах — нове законодавство для розширення правового захисту лікарів. Такі пропозиції підтримує 76% населення країни.
Чому ж тоді лікарі протестують? Медичне співтовариство стверджує, що лікарів уже достатньо, і наводить доступність медичної допомоги для більшості людей як приклад того, чому кількість медиків не є проблемою. Деякі аналітики кажуть, що кількість лікарів на душу населення не корелює із якістю самого медичного обслуговування. Доступ до медичної допомоги в Південній Кореї є одним із найкращих у світі.
Протестувальники наголошують: уряду краще не просто нарощувати кількість студентів, а взятися за забезпечення гідної оплати та умов праці, особливо для фахівців та фахівчинь у ключових галузях, як-от педіатрія та невідкладна медицина.
Щодо оплати праці, то південнокорейські лікарі-спеціалісти в середньому є одними з найбільш високооплачуваних серед розвинених країн. У 2020 їхній середній річний дохід складав 192 749 доларів. Але йдеться про тих, хто має свою вузьку спеціалізацію. Лікарі загальної практики мають нижчий дохід. Праця педіатрів є найменш оплачуваною — на 57% нижче, ніж у середньому.
Як ми згадували, на вулиці вийшли лікарі-стажери. Зазвичай вони працюють від 80 до 100 годин на тиждень. Робочий тиждень охоплює 5 днів. Себто люди можуть працювати і по 20 годин на день. За словами протестувальників, є необхідність у більшій кількості старшого персоналу. Збільшення прийому в медичні університети призведе натомість до збільшення кількості стажерів.
Чого очікувати далі? Кабінет міністрів видав розпорядження про повернення лікарів до роботи. Віцеміністр охорони здоров’я закликав протестувальників надати пріоритет пацієнтам, а не колективним діям. Незважаючи на це, протести не припинилися. Медіа пишуть, що наразі немає ознак, що суперечка може вирішитися найближчим часом. Прогнозують, що система охорони здоров’я може весь рік перебувати в кризі.
Страйк лікарів вже почав впливати на медичні послуги. За даними інформаційного агентства Yonhap, великі загальні лікарні були змушені скасувати до 50% операцій і відмовити пацієнтам, які зверталися по екстрену допомогу.
День екологічного боргу. Люксембург
Чи доводилося Тобі раніше чути про Overshoot Day, він ж День екологічного боргу? Він настає тоді, коли кількість використаних ресурсів перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік. Відзначати цей день у 1987 році запропонувала науково-дослідна організація «Глобальна мережа екологічного сліду». Сьогодні такий показник рахують як для світу загалом, так і для окремих країн. Чому ж сьогодні, 26 лютого, ми вирішили розповісти Тобі про нього?
А тому що минулого тижня, якщо бути точними, то 20 лютого, День екологічного боргу вже відбувся у Люксембурзі. Момент, коли Велике Герцогство починає жити за межами своїх природних ресурсів, щороку настає рано. Цьогорічний результат трохи кращий порівняно з попереднім. У 2023 році День екологічного боргу в Люксембурзі провели 14 лютого. Безвідносно до дати борг залишається боргом, ситуація є дуже невтішною. Люксембург — чемпіон Європи, а світову таблицю очолює Катар.
День екологічного боргу визначають і для України. У 2023 він випав на 27 серпня. Найпізніше він настав для африканських країн — Малі, Південний Судан, Бенін. 21, 25 і 26 грудня відповідно.
Хоча такий показник зручний для порівняння країн, метод його розрахунку залишається предметом дискусій. «Глобальна мережа екологічного сліду» використовує дані від ООН. Вони надійні, але не дуже швидко оновлюються. Наприклад, останні дані, використані для Люксембургу, датуються 2019 роком. Щоб отримати результат 2024 року, «Глобальна мережа екологічного сліду» їх переосмислює та переоцінює, і тут можуть виникати питання до точності.
Є також інші фактори. Продовжмо про Люксембург. Це маленька країна, і на її результати споживання значною мірою впливають сусіди й транскордонні пасажири. Останні проїжджають через Герцогство, але там не живуть. З одного боку, це додає до ВВП Люксембургу, але забирає в його екологічних результатах. Або ще пригадай наш минулорічний випуск Допіо про кліматичний саміт. Ми там згадували про проблематику воєнних злочинів росії проти довкілля в Україні і розповідали, що працюють робочі групи, які хочуть домогтися того, щоб викиди від оборонного сектору в Україні зараховували росії.
Скільки би не було питань до методів підрахунку Дня екологічного боргу, коли б і в якій країні він не відбувався, ясно одне — ми живемо в борг. Що ми і Ти можемо зробити? Наприклад, їсти менше м’яса, більше сезонних фруктів і овочів, купувати та повторно використовувати вживані речі, ремонтувати пошкоджене, а не відразу купувати нове, користуватись громадським транспортом або ходити пішки. Ми робимо подкасти, зокрема, для того, щоб стимулювати Тебе до останнього.
Довічне для колишнього президента?
У Нью-Йорку минулого тижня розпочався судовий процес над Хуаном Орландо Ернандесом, колишнім президентом Гондурасу. Ще 5 років тому Дональд Трамп хвалив його за боротьбу з наркотиками на небаченому досі рівні, а сьогодні проти Ернандеса висунули 3 звинувачення: одне в змові з метою імпорту кокаїну до США і два в носінні зброї «для сприяння змові щодо імпорту кокаїну». Якщо політика визнають винним у всіх трьох, йому може загрожувати довічне ув’язнення. Прокурори кажуть, що Ернандес фактично керував Гондурасом як наркодержавою. Як так сталося? Із чого ж почати?
Почнемо з того, що Хуан Орландо Ернандес був президентом Гондурасу з 2014 до 2022 року. До того був спікером Конгресу. Що цікаво, конституція країни забороняла переобрання на посаду президента, але хто ж зважатиме на такі маленькі детальки, коли хочеться зберегти владу?
Американські прокурори стверджують, що зв’язки Ернандеса у світі торгівлі наркотиками сягають 2004 року. Себто це за 10 років до його першого президентства. Зв’язки ці є дуже явними, а якщо точніше, то родинними. Брат колишнього президента Тоні Ернандес є юристом, політиком і засудженим наркоторговцем.
2013 рік — це час, коли Гондурас занурився в анархію і більша частина кокаїну, що потрапляла до Сполучених Штатів, проходила через цю країну. Тоді Хуан Орландо Ернандес проводив свою першу президентську кампанію як прибічник жорсткої лінії протидії злочинності. Він також рекламував себе як законодавця, який відіграв важливу роль в ухваленні поправки до конституції, яка відкрила шлях для екстрадиції гондурасців, звинувачених у торгівлі наркотиками. Запам’ятай цей факт, будь ласка.
Тоді, у 2013, Білий дім розглядав Ернандеса, з одного боку, як корумповану і слабку політичну фігуру, а з іншого боку, як активного партнера з імміграційної політики та політики безпеки. У ньому не бачили частину організованої злочинності.
Однак до того моменту, коли Ернандес став президентом у січні 2014 року, невелика група агентів Управління боротьби з наркотиками та прокурорів вже почала підозрювати протилежне. Від колег з Гондурасу вони отримали перехоплені телефонні дзвінки. На них один наркоторговець дзвонить до іншого, вони розмовляють про вибори. Відбувається такий діалог:
— За кого ти голосуєш?
— Ми голосуємо за всіх.
Що це означає? Це означає, що наркоторговці не хвилювалися, хто переможе, бо завбачливо заплатили усім кандидатам.
Через тиждень після інавгурації Ернандеса один із найвідоміших наркоторговців таємно записав зустріч із братом президента Тоні Ернандесом. Тоді про його залученість до наркоторгівлі лише пліткували у медіа. Тоні заявив, що поїде в Маямі, аби зустрітися з агентами Управління боротьби з наркотиками і відбілити своє ім’я. Натомість він дав неправдиві свідчення та викрив багато власних зв’язків із торговцями людьми. Ернандес-президент тоді всіляко намагався дистанціюватися від брата, прагнучи зберегти прихильність американської влади.
Підходив час нових виборів. Ми вже згадували, що конституція не дозволяла Ернандесу ще один термін. У країні почалися протести. Тисячі людей вийшли на вулиці. Уряд ввів комендантську годину і дав розпорядження арештовувати всіх, хто її порушить. Країна знову поринула в хаос, і прокурори побачили у цьому слід наркоторговців. Генеральний секретар Організації американських держав у 2017 не визнав результати виборів у Гондурасі і закликав до проведення нових, але адміністрація Трампа забезпечила Ернандесу визнання.
Наприкінці 2018 року брат Ернандеса Тоні поїхав до США. Це було не дуже мудрим рішенням. Тоні Ернандеса затримали агенти Управління боротьби з наркотиками. Все закінчилося судом і довічним ув’язненням.
Коли Тоні вже сидів під арештом, у 2019 його брат-президент приїжджав до Флориди, де разом із Дональдом Трампом брав участь в одному з публічних заходів. Саме тоді Трамп дякував Ернандесу за боротьбу з наркотиками, а Ернандес подякував Трампу та американському народу за підтримку. Потім Джо Байден став президентом, змінилася розстановка політичних сил і в Гондурасі. Стало можливим довести до логічного результату розслідування, яке тривало роками. Лише через кілька тижнів після того, як Ернандес залишив посаду, його заарештували у власному будинку в столиці Гондурасу Тегусігальпі. Політика швидко екстрадували до Нью-Йорка, де він перебуває у слідчому ізоляторі і чекає судових засідань. Пам’ятаєш, що він свою кампанію будував на тому, що добився змін, які дозволили екстрадицію?
Ернандес відкидає звинувачення і вважає цю справу помстою картелів за його антинаркотичну політику. Його захист покликається на співпрацю колишнього президента Гондурасу з владою США, нагороди або схвалення, отримані від Білого дому, як докази невинуватості.
Ернандес став першим за 30 років колишнім главою держави, якого в Сполучених Штатах звинуватили у торгівлі наркотиками. Востаннє щось подібне було з Мануелем Нор’єгою. Це панамський диктатор, який спершу був американським созником, а потім перетворив Панаму на логістичний хаб для колумбійських наркоторговців.
